Покропила святою водою, Аби сили не мучили злi. З непокритою йду головою По широких просторах землi.

у кокони спокою вгорнутi бурi пiд гладдю незмiрна пiтьма вiдтiнки вiд сiрого аж до лазурi вiд стiнки вiдчалив баркас

Ти щире серце бачиш Сам, Землi i неба Володарю. Усi багатства я вiддам За щастя батькiвського краю

Я тобою мертва... я тобою... поросла кудлатою травою я не чую музики... на ранок я — розбите скло старих фiранок

Я пророк iз примусу — однак Пророкую, обпiкаю душу: Бачу, що в нас так i що не так, Бачу все — i вистраждати мушу

усе — вiд неба i до хлiбних злакiв — уже мiж нас подiлено давно i навiть вiрш без роздiлових знакiв таємної обiтницi вино

Секунда

Україно — Україно ненька наша мати Хто ж тебе кохати буде Всi тут винуватi Не вини мене прощення прошу

Природа в нас не вийде з моди Від помилковості ідей. Я славлю вас, мости і броди, Все, що об’єднує людей

В числе мероприятий, посвященных 20-летию паромной переправы между Украиной и Грузией было открытие выставки произведений одесских художников «Одесса — мой солнечный город». Часть экспозиции представлена в Городской художественной галерее (Приморский бульвар, Воронцовский дворец), при поддержке департамента культуры и туризма Одесского горсовета. «Изюминкой» вернисажа, приятным открытием явилась первая персональная выставка акварели Игоря Летинского — сотрудника СК «Укрферри»...