П’ятого травня 2026 року виповниться 90 років від дня народження видатного композитора, засновника південноукраїнської композиторської школи Олександра Олександровича Красотова. Олександр Олександрович Красотов — корінний одесит, його творчість широко відома не лише в Україні. Він багато років викладав у Китаї, був почесним професором Тяньцзіньського музичного університету — найпрестижнішого навчального закладу...
На 71-му році пішов із життя Ігор Леонідович Учитель, голова наглядової ради АТ «Одесагаз», академік АТН України, доцент, кандидат технічних наук, заслужений працівник промисловості України, кавалер ордена «За заслуги III ступеня» за вагомий внесок у соціальний та економічний добробут України, Почесний громадянин Одещини та міста Одеси, екс-депутат Одеської обласної ради трьох скликань...
Президентська рада Всесвітнього клубу одеситів із сумом повідомляє про смерть найстарішого члена Клубу Анатолія Ісааковича Горбатюка...
Віднині в Музеї сучасно го мистецтва Одеси (Європейська, 31/33) працює невеличка кав’ярня «Делоне». Тут все нагадує про творчість видатної одеситки. Французька художниця-абстракціоністка Соня Делоне (1885—1979) народилася та прожила перші 5 років у нашому місті. На жаль, до Одеси вона не поверталася, але дбайливо надсилала гроші матері, листувалася з нею...
Шістнадцятого травня 1940 року в місті Сухумі народилася Людмила. Її мати — Олександра Семенівна Чуб, українка із Полтавщини. Побоюючись репресій, сімейство Чуб наприкінці 30-х років минулого століття мусило виїхати з Полтавщини до Абхазії. У 1947 році Людмила вступила до 1 класу школи № 3 міста Галі і провчилася в ній 11 років до самого випуску. Шкільні роки на все життя залишили світлі спогади. Коли навчалася в 7 класі, захопилася спортивною гімнастикою...
Кілька років тому я зацікавився долею одного з капітанів ЧМП — Рохеліо Ернандеса, головним судном у житті якого була «Колхіда». Прочитав кілька матеріалів, написаних про найцікавіші моменти його життя відомими у морському середовищі журналістами — Ст. Каткевичем, А. Хасіним, Л. Позолотіним. Особливо мене «зачепив» абзац із спогадів суднового лікаря «Колхіди» Закіра Калмикова, датованих 2007 роком...
На 86-ому році закінчився життєвий шлях Станіслава Євгеновича Суслова. У Вербну неділю він покинув цей світ, залишивши про себе добру пам’ять у родини, друзів і у нас, «вечіркінців»...
Він народився в Одесі 16 липня 2002 року. Звичайний хлопчик. Йому дали ім’я Максим. У шість років пішов у перший клас школи № 73. Паралельно займався плаванням. Отримував грамоти. П’ять років ходив на уроки малювання. Малював портрети. З глини ліпив статуетки. І дуже любив тваринний світ...
Так до другої половини 1940-х років називалася вулиця Шота Руставелі, яка знаходиться у районі Ближніх Млинів. Нині тут можна побачити житлові будинки лише на лівій її частині, але так було не завжди. У 1980-х роках всі старі будівлі по правій (парній) стороні були знесені, тоді ж зник квартал вулиці Скворцова (сучасна Мальовнича) та Новий провулок. Було знесено всі будинки, крім одного...
Вона любила Одесу. Народжена у скрутні часи після війни, не помічала труднощів, які випали на долю її покоління. Будинок, у якому жила, вже давно знесений, на його місці — великий торговельний центр. А свого часу у двір заходили лахмітники, що скуповували alte schmotes, точильники-шлайфери, що гострили ножі та ножиці, бродячі актори...
