Цей будинок знає кожний одесит. Знаходиться він на розі вулиць Грецької та Преображенської. Колись тут був гуртожиток для молодшого офіцерського складу. Потім довгі роки у будинку розташовувався кінотеатр під різними назвами («Палас», імені Раковського, «Наукове кіно імені Горького», «Ударник», імені Горького, під час румунської окупації — «Акса»). Після 1995 року — клуб «Бінго», а потім їдальня мережі «Жарю-парю». Зараз приміщення офіційно порожнє...
Хочу розповісти про долю чудової людини — Ірини Костянтинівни Любимової — лікарки, яка все життя дбала про тих, хто пов’язаний з морем. Про долю трагічну, про долю завидну… Слово — Ірині Костянтинівні Любимовій: «Я, Любимова Ірина Костянтинівна (Юревич), народилася 28 лютого 1932 р. у Москві. Батько — Юревич Костянтин Феліксович, інженер. Мати — Авербух Ізабелла Семенівна, лікар, кандидат наук. Коли мені було п’ять з половиною років, у жовтні — листопаді 1937 року заарештували моїх батьків...
Двадцять першого січня 2025 року виповнилося б 100 років від дня народження лауреата конкурсу «Вечірньої Одеси» «Люди справи» за підсумками 2005—2006 років, легендарного директора дитячої музичної школи № 4 Одеси, видатного хормейстера, високопрофесійного музиканта — Володимира Даниловича Стаховського...
Всесвітній клуб одеситів з сумом сповіщає про смерть Валерія Ісаковича Хаїта 1 лютого 2025 року...
Днями в Одесі сталася унікальна подія. Відбулася презентація книги «Моя сто двадцять перша. Книжка спогадів». Можливо, хтось спитає: «А що тут унікального?». І навіть додасть: «Мінімум раз на тиждень тільки на сторінках Facebook з’являються повідомлення про те, що якийсь автор чи навіть група авторів випустили свою книгу, альманах, збірку...». Це так. Але книга, про яку я говорю, сама по собі унікальна...
З глибоким сумом повідомляємо, що 20 січня відійшла у вічність завідувачка кафедрою української мови як іноземної Одеської політехніки, чудова викладачка, вчена та людина з великим серцем Ольга Клавдіївна Романова...
Перестало битися серце відомого спортивного журналіста із Ізмаїла Валерія Мессойліді...
У2024 році виповнилося 90 років від дня смерті одеського живописця, графіка та театрального художника Павла (Пауля) Фрідріховича Шварца. А вже у цьому році відзначатиметься 150-річчя від дня його народження. Тож є привід написати невеликий нарис про цю людину...
Віктор Іванович Борейко — майстер спорту з велоспорту, причому норматив майстра виконав як на треку, так і на шосе. Він маститий спортивний наставник — виховав плеяду видатних гонщиків, серед яких 19 майстрів спорту міжнародного класу, 26 чемпіонів СРСР, а кількість «просто» майстрів перевищила вісім десятків. А ще він — двічі заслужений тренер: спочатку це почесне звання йому надали в Молдові, а потім в Україні...
Відомий офортист Віктор Потеряйко — майстер найвищого рівня. Святкуючи своє 85-річчя, він залишається активним митцем, щедрим на нові твори й експозиції. Уродженець Херсону, випускник знаменитої «Греківки», він є членом Національної спілки художників України, віце-президентом Спілки мариністів Одеси. З 1996 року очолював Художній фонд НСХУ. А що найважливіше — завжди був і залишається істинним віртуозом, поетом від графіки...