|
|
   |
Він народився 14 листопада 1940 року, а пішов п’ять років тому — 15 серпня 2020-го. Його згадують друзі й сотні випускників за 40 років плідної праці викладача, який розкрив багато таємниць джазової освіти і мистецтва імпровізації, а також можливості проявити себе у молодіжному біг-бенді.
До речі, цей навчальний колектив завдяки Миколі Голощапову став високопрофесійним біг-бендом з широким стильовим репертуаром, активною концертною діяльністю, яка є важливою складовою музичного життя Одеси, підтримуючи авторитет міста як джазового центру з унікальними програмами, сміливими прем’єрами — «Духовний концерт Дюка Еллінгтона», «Поезія у джазовій оправі», «Шедеври джазового аранжування». Художній керівник і блискучий лідер усі роки — Маестро Микола Голощапов!
Джазовий лідер багато років був активним членом Всесвітнього клубу одеситів і постійним співрозмовником клубу «Бесіда», а також організатором концертних вечорів у ВКО за участю студентів і випускників джазової спеціалізації.
З початку війни одеські джазові музиканти продовжили концерти та неформальне спілкування у вітальні ВКО. Благодійні концерти підтримували емоційний стан одеситів і давали можливість збирати донати на ЗСУ. Безумовно, весь час ми згадували засновника джазової освіти і джазових традицій в Одесі. Тому цілком доречно рішенням президентської ради Всесвітнього клубу одеситів наприкінці 2023 року Джаз-клуб ВКО під керівництвом Олексія Петухова й Олени Шевченко одержав почесне ім’я Миколи Голощапова. Тепер ім’я джазового Маестро звучить камертоном усіх проєктів, які пишуть нову історію одеського джазу.
Зараз у пам’яті спливають не тільки великі концерти, бурхливі оплески, але і цікаві інтерв’ю у програмах ТВ, радіо, журналах і газетах. Багаторазово його ставлення до сучасної історії джазу звучало на сторінках газети «Вечірня Одеса». Нагадаємо, що Микола Голощапов є лауреатом редакційного конкурсу «Люди справи» пам’яті Б. Ф. Дерев’янка.
Він завжди з зацікавленістю ставився до публікацій «Вечірки», і газета з пошаною ставилася до Майстра джазу. Мою бесіду з Миколою Яковичем газета надрукувала у номері за 16 листопада 2000 року, вона була присвячена 20-річчю існування естрадного відділу у музичному училищі.
На моє питання: «Чому у вашому житті головне місце зайняв джаз?» — він відповів: «У джазі я ціную, по-перше, свободу і щирість. В ньому неможливо нічого сховати за технологію, тут — душа на увазі». — «Але у вашому житті було багато іншої музики з широким стильовим музичним простором?» — «Так… я починав свій музичний шлях у шкільному духовому оркестрі, далі грав на валторні у симфонічному і оперному оркестрах, писав аранжировки для військового оркестру штабу округа, 25 років був керівником оркестру таксистів «Зелений вогник»… І потім зовсім нове — музичне училище, викладач відділення духових інструментів, а у 1980-му — завідувач естрадним відділом. Новий профіль освіти і біг-бенд, який став не тільки навчальним, але і концертним високопрофесійним колективом. Пройшло 20 років… Вони були наповнені не тільки лекціями і екзаменами, але і виступами на великій сцені, фестивалях, гастролями у різних містах країни і поза неї, записами на телебаченні. Можу поділитися новим проєктом — до ювілею джазового відділу готуємо постанову «Духовного концерту» Дюка Еллінгтона».
Минуло трохи більше місяця, і 22 грудня 2000 року на сцені Одеської філармонії відбулася прем’єра джазової ораторії. Мрію Миколи Голощапова втілили більше 130 музикантів — джазовий біг-бенд, струнний оркестр, академічний хор студентів і викладачів, троє солістів-вокалістів, вісім солістів-інструменталістів і читець. Лідер надзвичайного проєкту і диригент написав рукою більше 200 нотних сторінок для всіх виконавців. Успіх був вибуховий!
20 років XXІ століття продовжили історію наполегливої та різноманітної творчості Миколи Голощапова, але головним проєктом він вважав постанову «Духовного концерту», яку фахівці називали справжнім музичним подвигом, що не має аналогу у світі. Провідний джазовий проєкт Миколи Голощапова увійшов в історію музикальної Одеси, він прозвучав ще 4 рази з новими виконавцями, а в колекціях шанувальників залишився запис «Духовного концерту» на всі часи.
Дійсно — людина живе, поки про неї пам’ятають. Ми пам’ятаємо. Отже Микола Голощапов з нами!
Олена ШЕВЧЕНКО. Ведуча джазових концертів і фестивалів, член президентської ради ВКО, лектор Джазової академії