|
|
   |
Виставка під такою назвою працює у Будинку-музеї імені М.К. Реріха до кінця року. Родина видатного одеського митця Геннадія Гармидера (1945-2023) видала його монографію, провела чимало його посмертних виставок на різних міських майданчиках, але ця особлива. Цей рік ювілейний, Геннадію Васильовичу виповнилося б 80 років. Нагадаємо, що у 2025 році на Алеї зірок в Одесі з’явилася зірка Гармидера, і теперішня виставка графіки позначена зірковою майстерністю автора.
Геннадій Гармідер народився 1945 року у Воронежі в сім’ї військового залізничника. У півторамісячному віці разом із батьками переїхав до Бессарабки на кордоні України та Молдови, куди його батько отримав направлення. Коріння роду — козацьке, сягає Черкаської області, і сам майстер говорив, що на Січі вихідців звідти «черкесами» звали.
З 1953 року жив і працював в Одесі. У 1961—1966 роках навчався в Одеському художньому училищі, а в 1966—1974 роках — на живописному факультеті Київського художнього інституту в майстерні театрального живопису. Любов до театру майстер зберіг на все життя. Пейзажі старої Одеси вважав за краще втілювати в техніці офорта, з них немов час стирав фарби. А сучасне місто і сучасні типажі в його уяві вже вимагали кольору, живописної техніки. Хоча Гармідер і «зрадив» сцені з друкарським верстатом, але мислення в нього залишалося театральним, гра була його стихією.
У 1974—1977 роках викладав у Одеському художньому училищі імені Грекова. З 1977 року був членом Спілки художників України. Працював у видавництвах «Маяк» і «Дніпро». Геннадій Гармідер працював у техніці олійного живопису, офорту та інших графічних техніках. Його улюбленим жанром був міський пейзаж. Художник оформив і проілюстрував близько 200 книг, створив понад 20 екслібрисів.
Персональні виставки Гармідера проходили в Одесі, Києві, Миколаєві, Чернігові, Оулу (Фінляндія), Генуї та Лечче (Італія), Гріннел Коледж (США). Його роботи знаходяться в художніх музеях багатьох країн, Національній бібліотеці та Бібліотеці Сорбонни (Франція), бібліотеці Ягеллонського університету Кракова (Польща), а також приватних колекціях України, Франції, США.
Графіка та живопис різних років присвячені Одесі, Ризі, Венеції, Парижу, Єрусалиму. Близько двадцяти робіт прикрашають зали музею, з якого під час війни нічого не вивезли за кордон, тут можна подивитися постійну експозицію і напрочуд поетичну виставку «Такі різні міста».
— Одним з основних моментів у житті художника була зустріч з українським колекціонером Євгеном Запорожченком, який був другом дитинства Валентина Катаєва, — розповідає завідувачка культурно-масовим відділом музею Марина Попова. — Завдяки цій дружбі він багато дізнався про історію та архітектуру Одеси. Його роботи сповнені не лише красою, а й духом Одеси, передають цей дух цілком реально. Понад два місяці проходить виставка Гармідера в Ізраїлі, у публічній бібліотеці Єрусалиму, і відгуки дуже хороші. До речі, директоркою цієї бібліотеки є одеситка Олена Лур’є. Дружина Геннадія Васильовича, відома мисткиня Світлана Крижевська продовжує популяризувати його творчість, тож ця виставка далеко не остання.
Марія Гудима