Двенадцатого августа с.г. на доме № 4 по улице Дерибасовской появилась привлекающая внимание вывеска «Еврейский музей и центр толерантности — Украина». Тем самым еврейская община города отметила очередной этап своей многолетней деятельности по созданию экспоцентра, в котором различные документы и экспонаты могли рассказать как в родном городе, так и за рубежом, о многогранной деятельности одесских евреев, направленной на процветание и благополучие Черноморской жемчужины.
Программе празднования 219-й годовщины со дня основания Одессы была посвящена очередная пресс-конференция. Какие культурные события и на каких площадках запланированы, рассказали непосредственные организаторы праздника.
В кинозале «U-Cinema» на Одесской киностудии (Французский бульвар, 33) 30 августа в 18.30 торжественно откроется ежегодный традиционный фестиваль нового польского кино, приуроченный ко дню рождения Одессы. Программу представят директор Музея кинематографии города-побратима Лодзь пан Мечислав Кузьмицки и выдающийся кинорежиссер Ежи Гоффман...
Поети здавен писали для театру, хоча вiршованих творiв для сцени кожна епоха залишала небагато. Зате в доробку чи не кожного поета знаходимо строфи про акторiв, режисерiв, негаснучу ауру дiйства на кону. I то була б цiкава антологiя, скажiмо, про український театр. Провiсницями такої поетичної хрестоматiї стали для мене двi поетичнi збiрки, якi нещодавно побачили свiт у Львовi та Одесi.
До 200-рiччя з дня народження Тараса Шевченка, яке вiдзначатиметься у 2014 роцi, Держкiно та Нацiональний центр Олександра Довженка пiдготують ексклюзивний пакет вiдреставрованих й оцифрованих кiнострiчок про життя i творчiсть українського генiя. Про це розповiла голова Держкiно України Катерина Копилова.
Цю публiкацiю Iван Максимович Лисенко надiслав до редакцiї напередоднi свого ювiлею — 75-рiччя вiд народження. Автор вiдомий у слов’янському свiтi як дослiдник-енциклопедист в царинах музичної культури i лiтературознавства. Серед його праць — унiкальний «Словник спiвакiв України» (два видання), «Словник музикантiв України», збiрки мемуарiв «Українськi спiваки у спогадах сучасникiв», «Музична культура України у спогадах, матерiалах, листах».
Коли трапляються одесити, котрi нав’язливо хизуються мiсцем народження, вiднедавно пригадую успiхненого, скромного колегу. Бо помiркований патрiотизм прикрашає людину, а галасливий — це оперетковий жанр. Хiба ж має якiсь переваги корiнний житель Одеси перед киянином, чернiгiвцем чи львiв’янином з можливо глибиннiшим родословом?
В липнi одесити прощались з Анатолiєм Миколайовичем Пасiчним (24.05.1945 — 16.07.2013) — художником-дизайнером, педагогом, ерудитом, особою, беззавiтно вiдданою мистецтву, глибоко порядною i безкорисливою.
В Одесi завершився XIV загальнонацiональний конкурс пiд цим благородним об’єднавчим девiзом, який викликає потужний творчий резонанс не лише в Українi, але й за рубежем. На розгляд журi надiйшло 277 колективних i авторських робiт з України, Бiлорусi, Великобританiї, В’єтнаму, Киргизстану, Китаю, Молдови, Приднiстров’я, Росiї, Словаччини, США. Як завжди, високу активнiсть виявили словолюби Одещини. Називаємо вiдзначених землякiв у всiх номiнацiях конкурсу.
Нынешним летом, а именно 24 июля, Комитет по Государственной премии Украины имени Александра Довженко, обсудив на заседании поданные кандидатуры, принял Соломоново решение: премию не присуждать в связи с тем, что ни один претендент не набрал причитающиеся 75% голосов.