|
|
   |
Минуло десять днів після потопу, який не лише поповнив список масштабних стихійних лих, що будь-коли накривали наше місто, а й поставив низку дуже незручних запитань щодо спроможності влади захистити одеситів від стихії.
Справді, злива, що обрушилася на Одесу 30 вересня, була унікальною з точки зору інтенсивності: протягом кількох годин (!) випало 224 відсотки місячної норми. Тож можна погодитися з доводами про те, що жодні зливові системи й колектори не витримали б такого навантаження. Але чи був цей нищівний дощ погодною аномалією для Одеси? Ні. За офіційними даними Гідрометцентру, за «…останні 10 років в Одесі зафіксовано 14 випадків сильного дощу (кількість опадів від 50 до 100 мм за 12 годин і менше), а за попередні десятиріччя було лише 2–3 випадки на 10 років». Тобто, Одесу заливало й раніше, буде заливати і надалі. І все сільніше.
Але є один фактор, який відрізняє наслідки стихії 30 вересня 2025 року від усіх попередніх випадків, — людські жертви. Загинуло 10 осіб. Когось змило бурхливим потоком, і він захлинувся. Хтось не зміг вибратися з автомобіля. А в провулку Ейзенштейна (колишньому Колгоспному, приватний сектор у Київському районі міста) ціла родина не змогла вирватися з дому… У місті 2 жовтня було оголошено жалобу.
Тому головне питання, яке 30 вересня поставила стихія перед Одесою: що було зроблено — в плані інженерного захисту — для того, щоб мінімізувати наслідки зливи? Які заходи вживалися, аби попередити населення про наближення «зливового апокаліпсису»? Нарешті, що потрібно зробити, аби трагедія 30 вересня не повторилася?
Ці питання поставив перед собою віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, який був відряджений до Одеси, щоб з’ясувати ситуацію й доповісти свої висновки президентові. Три дні разом з головою Одеської обласної (військової) адміністрації Олегом Кіпером та керівником ДСНС України Андрієм Даником високопосадовець оглядав найбільш постраждалі райони міста, спілкувався з людьми, чиє майно постраждало від стихії, вислуховував скарги та прохання.
Під час засідання Державної комісії з питань ТЕБ та НС під головуванням віцепрем’єр-міністра Олег Кіпер поінформував про ситуацію в області, наслідки трагедії та хід їх ліквідації, а також про напрацьовані плани щодо оперативного відновлення інфраструктури та допомоги людям, чиї домівки постраждали. При Одеській ОВА була створена тимчасова комісія, яка займалася детальним аналізом причин та обставин трагедії.
— Маємо з’ясувати, чому у місті система оповіщення не спрацювала належним чином, чому мешканці не отримали вчасного попередження про небезпеку, а школи не перейшли на дистанційний режим, — підкреслив голова Одеської ОВА. — Це не технічні нюанси, а питання безпеки і, як виявилося, життя людей.
Відбулося позачергово скликане військовою адміністрацією засідання Ради оборони області. Члени Ради одноголосно підтримали ініціативу ОВА щодо виділення коштів з обласного бюджету для Одеської міської ради з метою надання часткової допомоги постраждалим. Також фінансова підтримка буде надана підрозділам, задіяним у ліквідації наслідків трагедії, для оновлення матеріально-технічного ресурсу.
Які висновки для очільника держави зробив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, наразі невідомо. Але ось що він написав:
«Готую доповідь керівництву країни щодо причин та наслідків трагедії в Одесі, із пропозиціями для реагування на рівні держави: додаткова допомога постраждалим та ухвалення відповідних кадрових рішень.
На локаціях, які найбільше постраждали, поспілкувався з мешканцями. Люди залишилися без майна. Також сильно пошкоджене обладнання, яке необхідне, щоб пройти опалювальний сезон.
Більше 1000 людей звернулися по допомогу — через підтоплення, падіння дерев, відключення електроенергії та шкоду майну.
…Наше першочергове завдання — допомогти кожній родині, забезпечити компенсації, підтримати тих, хто найбільше постраждав.
На місці провів засідання Державної комісії з питань ТЕБ та НС. Ситуацію визнано надзвичайною, створено єдиний штаб ліквідації наслідків. Серед рішень:
— При Одеській ОВА створено тимчасову комісію для перевірки причин та обставин трагедії. Маємо з’ясувати, чому у місті система попередження не спрацювала належним чином. Люди не отримали чіткої інформації про ризики, школи не перейшли на дистанційний режим, не було достатніх обмежень для пересування містом. Усе це — питання безпеки і життя людей.
— Родини загиблих і постраждалі отримають фінансову допомогу. Компенсації забезпечать місто та область. Працюватиме окрема програма підтримки людей.
— Важливо, щоб містяни мали зрозумілий і швидкий доступ до допомоги. Для цього в Одесі буде створено «гарячу лінію» для постраждалих. Кожен, хто зіткнувся з підтопленнями чи втратив майно, зможе звернутися і отримати підтримку.
— Негайно складається перелік пошкоджених будинків та інфраструктури. Кожна родина, чиє житло зруйноване або пошкоджене, має отримати виплати та допомогу.
— Гостро стоїть питання затоплених укриттів — у воєнних умовах їхня придатність критично важлива. Це питання також має вирішитися якнайшвидше.
Дякую рятувальникам, медикам, комунальникам, енергетикам, волонтерам. Ваші дії дозволили врятувати життя і стабілізувати ситуацію».
Комісія, до якої входили представники обласної адміністрації, ДСНС, поліції та міської влади, працювала кілька днів. Представники комісії виїжджали на місця, де вода підтопила приватні й багатоповерхові будинки, а також підземні паркінги. До роботи залучились експерти із будівельної академії та інших профільних установ.
Отже, в результаті негоди пошкоджено 620 багатоповерхівок та 286 приватних будинків. 400 людей було врятовано, понад 500 громадянам надано психологічну допомогу, в тому числі 35 дитинам. Пошкоджено майже 1000 квадратних метрів асфальтного покриття та стільки ж тротуарного. Зараз проводяться відновлювальні роботи.
Для ліквідації наслідків були залучені значні ресурси: майже 3 тисячі людей, понад 750 одиниць спеціальної техніки. Крім працівників ДСНС, правоохоронних органів та комунальних служб, активно долучилися благодійні організації, міжнародні фонди та волонтери. Суттєву допомогу людям надали понад 100 курсантів Одеського державного університету внутрішніх справ та Національного університету цивільного захисту.
Міською владою прийнято рішення про надання фінансової підтримки родинам загиблих — по 100 тисяч гривень. Власники постраждалих домогосподарств також можуть оформити документи на матеріальну допомогу з міського бюджету:
для квартир — до 87,5 тисячи гривень;
для приватних будинків — до 190 тисяч гривень.
Відбулося засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Було розглянуто наслідки негоди 30 вересня та визначено райони і вулиці міста, які мають найбільший ризик підтоплень. Список вражає — там фактично півміста…
І нарешті, сакраментальне питання: що далі? Погода кращою не буде. Навпаки, природні катаклізми почастішають. Старша наукова співробітниця Українського гідрометеорологічного інституту Анастасія Чигарева в інтерв’ю «РБК-Україна» попереджає: «Несприятливі явища на планеті тільки зростатимуть. Оскільки атмосфера нагрівається, кількість водяних парів в атмосфері збільшується, нагрівається Світовий океан, і все це між собою взаємодіє таким чином, що зумовлює більшу потужність формування цих метеорологічних явищ».
Однак винна не лише зміна клімату. В Одесі ситуацію різко ускладнила урбанізація. Масштабна забудова на місці зелених і паркових зон одягнула місто у водонепроникний панцир із асфальту та бетону. У результаті дощова вода не вбирається в ґрунт, а перетворюється на стрімкі потоки. І тут справді жодні зливові системи не допоможуть. Отже, потрібні нестандартні інженерні рішення. Наприклад, активне впровадження пермеабельних (пористих) покриттів.
Велика вода вже не раз нагадувала про себе Одесі. Питання лише в тому, чи зуміє місто зробити висновки й підготуватися до наступного виклику.
Олег Суслов