|
Дорогие читатели! Номер «Вечерней Одессы», который вы держите сегодня в руках, не совсем обычный — десятитысячный. Мы, «вечеркинцы», и вы, наши постоянные читатели с первого номера, шли к нему без малого 41 год. Свой 41-й день рождения «Вечерняя Одесса» отметит через 25 дней — 1 июля. Семнадцатый раз отметит без убитого наемником за профессиональную деятельность основателя газеты, первого ее Редактора Бориса Федоровича Деревянко.
В очередной раз повторяем и будем, судя по всему, еще долго повторять: заказчик (-чики) преступления не найден, не назван и не наказан...
В нынешнем «юбилейном» выпуске мы публикуем воспоминания друзей «Вечерки», ее авторов и читателей под условным названием «Вечерняя Одесса» в моей судьбе». Никто не сможет сосчитать, в судьбах скольких людей сыграла свою роль «Вечерняя Одесса» за все годы своего существования. Думается, количество таковых будет ничуть не меньшим, чем «круглый» номер юбилейного ее выпуска, а, скорее всего, получится многократно увеличенным.
Огромную роль, естественно, сыграла и играет газета в судьбах самих «вечеркинцев», тех, кто работал, работает в редакции. Примечательно и то, что 10-тысячный номер газеты вышел в канун Дня украинского журналиста, отмечаемого 6 июня. Эдакий оригинальный подарок к празднику получили мы, газетчики, и ему, безусловно, рады. В не очень далеком прошлом День печати был праздником всенародным, поэтому поздравляем с этим Днем и вас, уважаемые наши читатели. Оставайтесь с нами!
Лариса Бурчо. Редактор.
Шановні колеги!
Прийміть щирі вітання з нагоди виходу 10-тисячного номера газети «Вечерняя Одесса» і професійного свята — Дня журналіста.
Десять тисяч номерів — це десять тисяч творчих зустрічей з читачами протягом більш як 40 років. І в кожному номері, безперечно, були десятки публікацій, які хвилювали одеситів, допомагали їм відстоювати свої права, захищали інтереси міської громади. Це й забезпечує газеті високу довіру, повагу і любов читачів.
«Вечерняя Одесса» має чудові традиції, які заклав її творець і перший редактор Борис Федорович Дерев’янко. Його смерть від руки найнятого вбивці у 1997 році стала трагедією не лише для редакції, а й для всієї української журналістики. Тоді могла й закінчитися історія газети. Але колектив зумів знайти у собі сили і мужність, щоб продовжити справу свого вчителя.
«Вечерняя Одесса» першою серед одеських видань вийшла з під опіки партійних і державних структур, і вже багато років її засновником є лише трудовий колектив редакції. Сьогодні вона не отримує дотацій ні з бюджету, ні від спонсорів і тому справді є вільним і незалежним виданням, добрим прикладом для багатьох засобів масової інформації України. Виживати їй у складній економічній ситуації допомагають самовіддані зусилля всього колективу, дотримання високих професійних стандартів, наполеглива творча робота в інтересах свого читача.
Дорогі колеги! Національна спілка журналістів України бажає вам і надалі бути кращою газетою для одеситів, успішно розширювати читацьку аудиторію і залишатися взірцем професіоналізму. Здоров’я всім працівникам, творчих успіхів і натхнення. Хай постійно збільшується число номерів «Вечерней Одессы» на радість читачам і передплатникам.
З повагою
Сергій Томіленко. Перший секретар Національної спілки журналістів України