Вiдкритий лист прем`єр-мiнiстру України В. Ф. Януковичу

Шановний Вiкторе Федоровичу!

Звернутися до Вас примусив бiль, який я вiдчуваю з приводу необгрунтованої лiквiдацiї Одеського iнституту Сухопутних вiйськ в Українi i переведення його на базу Львiвського полiтехнiчного iнституту.

Одеський iнститут Сухопутних вiйськ був заснований на основi трьох вищих вiйськових училищ у 1992 роцi (Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України за № 490 вiд 1992 року). Проте, iсторiя та вiйськово-патрiотичне значення цього вузу сягає ще XIX столiття, вiн має давнi традицiї виховання вiйськових кадрiв, величезний науковий потенцiал та навчальну базу.

Тому на час заснування iнституту вже сформувався весь комплекс для якiсної пiдготовки i навчання офiцерiв сухопутних вiйськ.

Але з 2005 року згiдно з постановою

№ 381 вiд 26.05.05 р. уряду Юлiї Тимошенко усi рiшення щодо визначення ВНЗ були змiненi й скасованi: зазначено про повну лiквiдацiю iнституту та замiсть нього створення такого закладу у Львовi на базi Нацiонального унiверситету «Львiв"ська полiтехнiка». Документ пiдготовлений колишнiм командувачем Сухопутних вiйськ М. Петруком (член фракцiї БЮТ, донедавна — депутат Верховної Ради України). Одним iз аргументiв таких злочинних крокiв наводилося те, що Львiв бiльш патрiотичний, нiж Одеса (у доповiднiй генерал-полковника М. Петрука). Така заява, м`яко кажучи, спрямована на розрив мiж захiдними й пiвденними регiонами України, посилює соцiальну напруженiсть. Я сумнiваюся, що державi не потрiбен найдавнiший вiйськовий вуз України, який на сьогоднi вже пiдготував понад 6000 офiцерiв. Невже всi вони не є патрiотами своєї Вiтчизни?!

Такi дiї з боку колишнього уряду грубо порушують норми Конституцiї України, порушують права студентiв, викладачiв i науковцiв iнституту, загалом жителiв Одеського краю, порушуються норми Закону України «Про вищу освiту».

Разом з тим, така реорганiзацiя та лiквiдацiя ВНЗ призводить до колосальних фiнансових затрат — зазначу ще раз, абсолютно необгрунтованих.

Згiдно зi звiтом робочої групи вiд громадської ради при Мiнiстерствi оборони України щодо рiвня пiдготовки курсантiв, переведених до новоствореного iнституту Сухопутних вiйськ при «Львiвськiй полiтехнiцi» (2007 р.), недолiки i невiдповiднiсть умов призводять до зниження професiоналiзму та бойового духу офiцерського складу. Адже вiдновлення матерiально-технiчної бази, досягнення належного навчального рiвня, згiдно з висновками експертiв, займе мiнiмум 10 рокiв, що тягне за собою не лише додатковi фiнансовi затрати (десятки мiльйонiв гривень), а й загрожує взагалi нацiональнiй безпецi країни!

Я досконало знаю iсторiю цього славетного навчального закладу. Упродовж останнiх рокiв вiн неодноразово визнавався найкращим вищим вiйськовим навчальним закладом. Отже, iнститут спроможний готувати кадри для сухопутних вiйськ на належному рiвнi! Рада ветеранiв iнституту, професорсько-викладацький склад, православна громад"ськiсть звернулися до мене, як президента мiжнародного благодiйного фонду iм. О. Стурдзи та виконавчого директора Мiжнародної громадської орга"нiзацiї «Одесь"ке земляцтво», за допомогою — вжити всi заходи для призупинення зазначених антинародних рiшень колишнього уряду.

Упродовж двох рокiв менi довелося зустрiтися з представниками практично усiх партiй з приводу злочинного переводу курсантiв Одеського iнституту Сухопутних вiйськ, пройти всi комiтети Верховної Ради, з усiма вiце-прем`єрами.

Це питання чотири рази розглядалося на засiданнях комiтетiв пiд головуванням Георгiя Крючкова, Бориса Андресюка, Анатолiя Кiнаха. Практично всi пiдтримали пропозицiю призупинити дiю сумнозвiсної постанови про лiквiдацiю Одеського iнституту Сухопутних вiйськ. На основi цих рiшень було прийнято нову постанову — призупинити згадувану постанову № 381.

Справа набула нових обертiв, i вже нова комiсiя (пiд головуванням Дмитра Табачника) iнiцiювала обговорення цього питання з громадськими органiзацiями мiста, областi, державними адмiнi"стра"цiями, що й було зроблено. Направлено 9 запитiв до Верховної Ради щодо вiдновлення функцiонування iнституту Сухопутних вiйськ в Одесi, i кожен був пiдтверджений висновком, що недопустимо переводити iнститут до iншого мiста (проти були лише мiнiстр оборони України Анатолiй Гриценко i головнокомандувач України Вiктор Ющенко).

Пiсля широкого громадського обговорення понад 150 представникiв громадських органiзацiй взяли участь (разом зi спiвробiтниками й ветеранами iнституту Сухопутних вiйськ) у слуханнях з приводу вирiшення проблеми вузу, на яких була пiдтримана моя пропозицiя про повернення iнституту в Одесу.

Крiм того, громадська рада при Мiнiстерствi оборони України пiд головуванням Бориса Андресюка пiсля ретельного дослiдження стану справ, заслуг Одеського iнституту, його рiвня пiдготовки, дiйшла висновку про припинення лiквiдацiї i повернення вузу в Одесу.

Проте, питання вiдновлення славетного вузу i нинi не вирiшено.

Зараз у розпалi вибори до Верховної Ради України. У промовах виступаючих кандидатiв — лише розмови й обiцянки, як зробити наше життя кращим. Вважаю, що було б правильно, якби слова не розходилися з дiлами.

Тому звертаюся до Вас, шановний Вiкторе Федоровичу, з проханням вiд iменi професорсько-викладацького складу iн"сти"туту, вiд ветеранських орга"нiза"цiй, вiд чисельних громадських органi"за"цiй остаточно вирiшити питання про вiд"нов"лення роботи iнституту Сухопутних вiйськ в Одесi.

Звертаюся до Вас ще й тому, що впродовж усього часу, спрямованого на захист iнтересiв Одеського iнституту Сухопутних вiйськ, я неодноразово зустрi"чався з Вами i вiдчував щиру пiдтримку у хорошiй справi на благо України — вiдновлення найстарiшого вiйськового вузу держави.

Враховуючи, що саме зараз проходить обговорення у Кабiнетi Мiнiстрiв та iнших органах влади подальшої долi iнституту i його iсторичних будiвель, прошу Вас прийняти остаточне рiшення про повернення ВНЗ на його законну iсторичну батькiвщину. Це буде реальне i справедливе пiд"твер"дження того, що народ, за Консти"туцiєю, управляє країною, а його воля почута керiвниками держави.

З повагою

«Одеське земляцтво».

ОТ РЕДАКЦИИ: аналогичное письмо автор направил председателю Верховной Рады А. А. Морозу.