|
Двадцять дев’ятого вересня розпочалася магнітна буря, яка за всіма ознаками не обіцяла особливих сюрпризів. Однак Сонце вкотре показало свій непередбачуваний характер. Магнітна буря почалася після викиду хмари плазми від спалахів у групах плям північної півкулі світила. Здавалося, що вона триватиме лише один-два дні. Але далі все пішло не за планом.
Після того, як 30 вересня буря перейшла у фазу екстремальної, замість очікуваного спаду її активність продовжилася і знову посилилася 1–2 жовтня. До потоку частинок від сонячного спалаху додався потік енергійних частинок від великої корональної діри південної півкулі Сонця. Сталося, як кажуть астрономи, явище «канібалізму», коли злилися два різні потоки плазми сонячного вітру, через що вони підсилили один одного. Земля опинилася під подвійним ударом. У результаті магнітна буря вирувала аж до 4 жовтня, досягнувши рекордної тривалості в шість днів!
Подібні події викликають особливий інтерес, оскільки вони мають численні наслідки. Адже вплив потужних плазмових потоків від Сонця здатен навіть змінювати швидкість обертання Землі. Цілком можливо, що наслідком цієї тривалої магнітної бурі стала і «дощова буря», яка обрушилася на Одесу та прилеглі райони аж до Болгарії.
Одеська обсерваторія «УРАН-4» Радіоастрономічного інституту НАНУ, розташована у с. Маяки, веде багаторічну програму контролю стану космічної погоди з урахуванням нашого розташування в зоні Одеської магнітної аномалії. Завдяки сприянню Інституту геофізики НАНУ поруч із радіотелескопом установлено магнітометр, який реєструє всі особливості прояву магнітних бур у нашому регіоні. Співпраця з Вентспілським міжнародним радіоастрономічним центром у Латвії та Геофізичною обсерваторією університету в Оулу (Фінляндія) дала змогу організувати міжнародну програму, метою якої стане реєстрація проявів магнітних бур уздовж знаменитої «Геодезичної дуги Струве» — від полярних широт до широти Одеси. Програма спостережень із застосуванням великих радіотелескопів і магнітометрів розпочнеться вже у 2026 році, але серії спостережень стартували ще цього року.
Михайло РЯБОВ. старший науковий співробітник Одеської обсерваторії Радіоастрономічного інституту НАНУ