|
|
   |
Естонія — країна маленька, але із великим серцем. Коли на землю України прийшла біда, естонці, не роздумуючи, відчинили двері своїх будинків для тих, хто тікав від жахів війни. Після 24 лютого 2022 року Естонія прийняла понад 160 тисяч українських біженців. Багато хто з них залишився жити в цій країні.
Цікаво, що в Європі на першому місці за кількістю прийнятих українських біженців у розрахунку на душу населення знаходиться Чехія (36,2 біженця на 1000 місцевих жителів), за якою слідують Польща (27,1) та Естонія (26). При цьому середній показник ЄС складає 9,5 на тисячу місцевих жителів.
«Вечірня Одеса» має в Естонії багато друзів. Одного з них читачі газети добре знають. Це Меєліс Кубітс — лауреат редакційного конкурсу пам’яті Б. Ф. Дерев’янка «Люди справи». Завдяки йому Міжнародний музичний фестиваль Odessa Classics, яким так пишалося наше місто, вдалося зберегти. Про це наша газета розповідала на початку війни.
Меєліс Кубітс постійно на зв’язку з редакцією: цікавиться одеськими новинами та ділиться інформацією про те, як у Євросоюзі сприймається війна в Україні. Днями наш друг надіслав нотатку, яка з’явилася на порталі новин Естонської національної компанії телерадіомовлення. Називається вона — «Роман, який приїхав два роки тому, виграв олімпіаду з естонської мови як нерідної». Вона здалася нам дуже цікавою. З невеликими скороченнями пропонуємо її вашій увазі:
«Український юнак Роман Крук, переможець республіканської олімпіади з естонської мови як нерідної, вивчає естонську лише два роки. За словами педагогів, учень загальної гімназії Тюрі він досяг такого вражаючого результату завдяки старанності та винятковому мовному таланту.
18-річний Роман Крук — найстарший у своєму класі, оскільки школа дозволила йому залишитися у 10-му класі на другий рік, щоб допомогти у освоєнні естонської мови. Вчителька естонської мови Авероніка Беєкманн зазначила, що коли Роман прийшов до школи, він знав лише кілька естонських слів. «Він постійно записував слова, перекладав речення. Як тільки я побачила, що він перекладає за допомогою телефону — фотографує текст і отримує переклад російською — я одразу сказала: «Так ти мову не вивчиш. Потрібно розбирати слова по одному, запам’ятовувати їх самостійно. І ось так він і вчився», — сказала Беєкманн.
«Я живу в Естонії близько двох років і, напевно, почав розуміти естонську мову приблизно за рік. Дуже важливу роль тут відіграло те, що я в естонському мовному середовищі. Я навчаюся в естонській гімназії, спілкуюся з друзями естонською, і все це впливає», — наголосив Роман.
Зараз на столі у Романа — книги Яана Кроса «Імператорський безумець» та Матса Траата «Танець навколо парового казана». Контрольні роботи з естонської мови він пише на найкращі бали у класі. І друзів у нього чимало.
«З першого дня у школі ми почали спілкуватися. Він дуже балакучий і веселий хлопець. З ним легко говорити, він любить жартувати», — сказав Кермо Кальяс, друг та однокласник Романа.
У майбутньому Роман хотів би стати лікарем».
Підготував Олег СУСЛОВ