|
|
   |
Це свято українці зустрічають щороку, хоча вихідні не передбачені.
Нагадаємо, що вперше День вишиванки відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали, і кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція поширилася по всій України.
День української вишиванки не має постійної дати — щорічно він відзначається в третій тиждень травня. У цьому році свято випадає на 19 травня.
Українська вишита сорочка — це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. З давніх-давен слов’яни використовували льон і конопляне полотно, червоні і чорні нитки. Також мало значення і те, для кого шиється сорочка — для дівчинки, хлопчика, жінки або чоловіка, а може бути, для воїнів. Історики пояснюють, що під час створення вишиванки важливо враховувати значення орнаменту: ромб — символ родючості, поліпшення добробуту сім’ї; квадрат — баланс, гармонія, удача і порядок; спіраль — циклічність часу, символ змін; сварги (нагадують половину цифри 8) — сила духу; восьмикутна зірка — символ возз’єднання чоловічого і жіночого, посилює інтуїцію; хрест — захист від темних сил, гармонія і духовне просвітлення; калина — безсмертя роду і довголіття сім’ї; ромашка — символ кохання і юності; маки — потужний захист від зла, наближення виконання бажань.
Згідно з повір’ями, чоловікам краще носити вишиванку з геометричними візерунками, а жінкам — із зображеннями рослин, трав і квітів.
Воєнний час скоріш за все не дозволить відсвяткувати День вишиванки так, як хотілося б, але в деяких містечках свято відбулося.
Як святкували День вишиванки в Авангардівській громаді — наша разповідь в наступному номері.