За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Разное

Голос степової квiтки

№141 (10696) // 18 декабря 2018 г.

Чисто й нiжно звучить у збiрцi «Червонi грона» поетичний голос Iрини Томи. Та й сама вона — як та квiтка степового краю — Одещини, де працює вчителькою в рiдному селi Долинiвка Бiлгород-Днiстровського району. Щиро й сердечно, наївно-довiрливо промовляє вона до читача. Бо ж суттю її єства є

Iти по свiту i бузок вдихати,
Iти по свiту i писати вiршi.

Отже, жити природно, вiдкрито, як живуть квiти, наповнюючи свiт красою — то яскравою, то скромною, непоказною, але справжньою. Так поетеса живе, бо ж «квiти сонячнi торкнулися мене».

Сонячнi теплi й свiтлi доторки пелюсток Iрина Тома прагне передати iншим людям. I вона робить, творить це через слово. Щоб «хто торкнувся дивної краси, у того серце знову ожило».

Тема краси — свiту, природи, квiтiв, почуттiв — головна тема роздiлу «Сонячний дощ» поетичної збiрки.

Я — краса,
В мене сила безмежна.
Тож торкнися мене обережно,
Щоб пелюстка моя не зiв’яла,
Щоб травинка моя не зiм’ялась.

А «Сонячний дощ» — це справдi вдала назва для роздiлу збiрки саме цiєї авторки. Бо розкриває поетичний свiт Iрини Томи, образ її лiричної героїнi. Як i в красi, вона така ж чиста й нiжна в любовi, «що вiд кореня до небес тече». Хоч їй добре вiдомо, що «буває рана вiд любовi», однак це її не лякає, бо ж «я все прощати всiм готова, та лиш не серце кам’яне».

В лiричної героїнi серце справдi живе i трепетне, чисте й вiдкрите. Ним вона сприймає довколишнiй свiт, через нього передає свої почуття, своє сприйняття всього, що оточує її.

Послухай, як це дерево шумить.
Воно так розказати нам щось хоче,
Його душа i серце так трiпоче
Про незабутнiй день, а може, мить.

Послухай, як це дерево шумить,
Хоча у нього листя вже опало.
Хоч теплоти йому так мало,
Хоча й зима, воно iще не спить.

Послухай, ясен з вiтром гомонить,
I китицi приємно хтось лоскоче.
Це дерево любити взимку хоче.
Воно мене з собою так рiднить.

Багато, багато чого вiдчуває Iрина Тома рiдним. У «Молитвi за Україну», у першому роздiлi збiрки, камертоном є слова Василя Симоненка «Народ мiй є!..». Звучить так само щиро, трепетно, як i в другiй частинi книги, але це вже голос не тiльки нiжної квiтки — вчувається тривожне й болюче звучання-дзвiн червоних грон калини, цього прадавнього символу української землi та душi.

Як перед грозою од вiтру трiпочуть квiти у степу, так бiль i тривога звучать у голосi поетеси у вiршах, присвячених долi України, пам’ятi Небесної сотнi, полеглим у неоголошенiй вiйнi Кремля проти України.

I вже зi степової квiтки лiрична героїня перетворюється у воїна, що став на захист рiдної землi, українського народу. I голос його — виразний, чiткий, наче рiзьблений, вiн розкриває нашим очам картини боїв i страждань:

Я бачив, як падали люди,
Я бачив в обличчя смерть.
Як падало небо на груди,
Як свiт розлiтався вщент.

Червонi грона калини сипляться на снiг. То кров захисникiв Вiтчизни, то подвиг її синiв i доньок. I про них пам’ятають люди в спеку та холод, ясного ранку й тихого надвечiр’я, згадують щоразу, «коли впаде десь ягiдка на снiг».

Лiричнiй героїнi Iрини Томи близькi й дорогi символи та обереги України — рiдна земля, мова, вишиванка:

Прочитаю в тобi кожну квiтку,
Зазирну я у кожну травинку,
Вiзерунками вишиту нитку,
Вiднайду у нiй долю-билинку.

Роздуми про час, про минуле й сучасне рiдного краю, про слово i дiло, про братерство i зраду, про суть людського життя, про добро i зло («хоч правду боронить завжди нелегко, коли вирує безлад, маячня») — усе це та багато чого iншого складає основу творчостi поетеси, яка вiдчуває причетнiсть до всього довкiлля, вiдповiдальнiсть перед свiтом.

Ми за все понесемо розплату колись,
За не сказане й сказане слово,
За подобу свою: чи ти вовк, чи ти лис,
Чи собою лишитись готовий.

Вiдповiдально ставиться Iрина Тома й до слова, з яким виходить на люди. Книжка її пересипана цiкавими поетичними знахiдками: «над небесами злетiли крила вiд меча», «кулi у правду летять», «вiд пострiлiв вже грiм не вiдрiзняють», «без мови народ висихає»...

Та все ж, якщо зважити на те, що це вже третя збiрка поетеси (за двi попереднi — «Мiнливий свiт» i «Воскресайте, люди!» — вона 2015 року прийнята до Нацiональної спiлки письменникiв України), хотiлося б, щоб на сторiнках книги менше траплялося загальникiв, декларацiй, закликiв, без поетичної висоти слова, радше притаманних публiцистицi.

В цiлому ж збiрка звучить своєрiдним голосом поетеси з побережжя Чорного моря, з-понад вод нижнього Днiстра. Тiльки голос той слiд постiйно й наполегливо «виробляти», щоб вiн усе бiльше набирав тембру чистого, дзвiнкого, яскравого. Немає сумнiву, що вiн знову зачарує нас у наступних книжках Iрини Томи.

Василь ГОРБАТЮК



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
15/07/2019
В день выборов, 21 июля, городской Центр предоставления административных услуг будет работать, чтобы одесситы смогли получить свои готовые паспорта и принять участие в выборах. Все подразделения Центра будут осуществлять только выдачу паспортов. Остальные услуги оказываться не будут...
15/07/2019
Как сообщила на аппаратном совещании в мэрии директор департамента международного сотрудничества и маркетинга Александра Олейникова, скоро у нашего города появятся новые города-побратимы. В частности, согласовывается дата заключения договора с грузинским городом Батуми...
15/07/2019
С 15 июля временно закрывается движение транспорта по Воронцовскому переулку. Об этом сообщила пресс-служба горсовета...
15/07/2019
Парламент одобрил закон об усилении ответственности за преступления в отношении малолетних и несовершеннолетних, так называемый «закон Даши Лукьяненко»...
10/07/2019
В чашу самого большого одесского фонтана на Крымском бульваре неизвестные вылили сильно пенящееся вещество, возможно, моющее средство. В результате его работа была приостановлена...
Все новости



Архив номеров
июль 2019:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31


© 2004—2019 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.196