|
|
   |
І знову про судові перипетії навколо Карена Петояна. Одразу поясню, чому газета приділяє їм таку увагу. У тих життєвих поворотах, якими доля веде одеського підприємця останні п’ятнадцять років, умістилося все, з чим може зіткнутися будь-хто з нас. І лише від сили характеру людини залежить, чи зможе вона не зламатися, а продовжити добиватися правди й справедливості.
У житті Карена Петояна була страшна історія — викрадення малолітнього сина. На щастя, вона завершилася благополучно. Була й історія з жахливою брехнею того, кому він довірився, — тодішнього начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області Петра Гупала. Той, цинічно користуючись психологічним станом батька, під приводом «прискорення» розслідування буквально обібрав Петояна. Зіштовхнувся Карен і з круговою порукою тих, хто, замість того щоб розслідувати злочини, робить усе, аби правосуддя не відбулося. Йдеться про колишніх колег Петра Гупала (він нині працює адвокатом) — справжніх «перевертнів у погонах»: прокурора Одеської обласної прокуратури Сергія Захаревича та старшого слідчого Другого слідчого відділу ТУ Державного бюро розслідувань В. Полтавця.
Нарешті, Петоян, як і всі, хто опиняється у суворих життєвих перипетіях, сподівається, що судова система все ж розбереться у цьому нагромадженні брехні, зради, обману. І винесе справедливий вирок. Здавалося б, нічого складного — адже факти лежать на поверхні.
Так, публікація «Перевертні в прокурорських погонах» (номер від 18 вересня 2025 року) завершувалася висловленням надії, що суддя Приморського районного суду м. Одеси Вадим Коваленко розбереться зі скаргою Карена Петояна на постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного Петра Гупала, яку виніс прокурор відділу Одеської обласної прокуратури Сергій Захаревич 22 липня цього року.
Повідомляємо — Коваленко розібрався. І виніс ухвалу, якою скаргу Петояна задовольнив, постанову С. Захаревича скасував, а матеріали кримінального провадження, розпочатого ще 17 лютого 2016 року (ось це «оперативність»!), знову постановив направити до територіального управління ДБР у місті Миколаєві.
Але в ухвалі Приморського районного суду є нюанс, на який обов’язково треба звернути увагу, щоб зрозуміти ступінь опору згаданих слідчих. Коли С. Захаревич попереднього разу виніс постанову про закриття кримінального провадження щодо П. Гупала, слідчий суддя Київського районного суду
м. Одеси І. Борщов 14 лютого цього року її скасував. У своїй ухвалі він зазначив порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу України, яких припустився працівник прокуратури. Та, попри це, С. Захаревич уже влітку знову виносить ту саму постанову — нічого не виправивши й не врахувавши зауважень судді І. Борщова. У результаті судді В. Коваленку довелося знову вказувати прокурору на ті ж самі процесуальні помилки.
Класична технологія затягування часу. Адже вже наступного року П. Гупала не можна буде притягнути до кримінальної відповідальності — за строком давності вчинення злочину. Схоже, саме до цього й прагне слідство в особі С. Захаревича та В. Полтавця.
Паралельно з боротьбою за поновлення розслідування Карен Петоян вирішив зайнятися поверненням майна, яке у нього намагався «віджати» П. Гупало. Зокрема, автомобіля Hammer.
Про цю історію наша газета розповідала у номері від 22 серпня 2024 року.
У позовній заяві, яку підприємець подав до Київського районного суду м. Одеси, викладено всі обставини справи. Карен Петоян просить суд визнати дійсним усний договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ним і продавцем — Кариною Кізірян, а також визнати за Петояном право власності на транспортний засіб.
Нагадаємо: у грудні 2011 року Петоян придбав у Кізірян автомобіль Hammer. Є відповідна розписка. Після цього Кізірян передала Петояну ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Продавець і покупець домовилися, що згодом оформлять усі документи.
Однак у житті Петояна настала чорна смуга — пошуки викраденого сина. У 2013 році слідчий Гупало «дотиснув» підприємця своїм проханням дати «покататися» на елітному авто. Петоян, залежний від працівника прокуратури, погодився, чудово розуміючи, що надає Hammer у тимчасове користування.
Потім Петоян неодноразово вимагав від Гупала повернути автомобіль. У грудні 2015 року це нарешті сталося. Але у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником уже значився П. Гупало, а не К. Кізірян. Підприємець одразу ж звернувся за поясненнями до своєї знайомої. Та запевнила, що жодного Петра Гупала не знає і в жодних реєстраційних чи нотаріальних діях з ним участі не брала.
Тоді К. Петоян написав заяву до прокуратури Одеської області про відкриття кримінального провадження щодо П. Гупала за фактами вимагання та отримання від підприємця хабарів, цінних подарунків і інших благ. Прокуратура провадження відкрила — і досі «розслідує»...
Втім, уже з’ясувалося, яким чином прізвище П. Гупала з’явилося у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. Виявилося, що екс-прокурор просто підробив заяву
К. Кізірян про зняття автомобіля з обліку, після чого подав власну заяву про реєстрацію позашляховика на себе. Це підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, призначеної слідчим ще у 2016 році. Оригінал цієї експертизи, а також інші документи, що доводять незаконність переоформлення авто на Гупала, є в матеріалах кримінального провадження.
Там же міститься нотаріально завірена заява К. Кізірян про те, що Hammer вона продавала лише Петояну і жодних заяв про зняття автомобіля з обліку чи переоформлення на інших осіб, зокрема на П. Гупала, не підписувала. Свої показання підтвердила під час допиту як свідок.
Тепер слово за суддею Київського районного суду Яном Бескровним: чи визнає він за Кареном Петояном право власності на автомобіль, який він придбав?
Олег СУСЛОВ