За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Політика

Соборність наших душ і справ

№5—6 (11245—11246) // 19 января 2023 г.
Соборність наших душ і справ

Серед величних дат українського народу 22 січня — особливий день, День соборності України. У цей день далекого 1919 року був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що засвідчило віковічні прагнення українців по різні береги Збруча об’єднатися в єдину неподільну самостійну і суверенну державу — Україну.

Початки величної ідеї створення держави як єдиного цілого політичного конгломерату сягають давніх часів, коли давньоруські князі прагнули об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає ще часів Візантії. Упродовж віків практичним втіленням цієї грандіозної ідеї переймалися видатні політичні діячі України — від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та Петра Дорошенка до Пилипа Орлика. У найдраматичніші періоди існування України — від XVIII до початку XX ст., коли Україна була поділена між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

Початок ХХ століття ознаменувався бурхливими світовими політичними подіями, і саме тоді створилися реальні умови для здійснення споконвічної мрії українського народу про незалежну, соборну національну державу.

22 січня 1919 року, тобто в першу річницю проголошення четвертого універсалу УНР про повну незалежність України, у Києві, прикрашеному національними синьо-жовтими прапорами, гербами, під дзвони Софії був проголошений глибоко історично детермінований Акт злуки, який став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Уперше за 600 років він став реальним кроком до об’єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні. Цей Акт засвідчував: «…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу».

Мітинг на Софійській площі в Києві з нагоди проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 22 січня 1919 р.
Мітинг на Софійській площі в Києві з нагоди проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 22 січня 1919 р.

Та до повного здійснення віковічних прагнень українців було ще далеко. ХХ століття ознаменувалося дуже складними політичними реаліями: двома світовими війнами, розділом Європи після закінчення Другої світової війни, дуже складними зовнішньо- і внутрішньодержавними процесами, але попри голодомори й репресії з боку тоталітарного режиму прагнення до створення єдиної суверенної держави не зникало.

Воно на початку 90-х років, у переддень нашої незалежності, виливалося у так звані «живі ланцюги»: 21 січня 1990 р. патріотичні сили організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Такі акції проходили й у Харкові, Львові і багатьох інших містах України. У 2008—2011 роках у Києві такі «ланцюги» утворювали на мосту Патона. Таким чином символічно об’єднували правий та лівий береги Дніпра.

Вшановувати цей день — 22 січня — почали в Україні з 1999 року. Але і дата, і назва свята зазнавали змін, і врешті сьогодні офіційно ми маємо День соборності в Україні, який відзначається саме 22 січня, «…враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…», яке сталося саме цього дня в 1919 році.

День соборності України широко відзначається на теренах нашої держави у різний спосіб: назвами вулиць, які є в багатьох великих і малих містах і селищах країни; випущено спеціальну поштову марку, проводяться масові заходи в багатьох установах, навчальних закладах тощо. Адже ця подія стала знаковою для українського державотворення на початку ХХ сторіччя, вкрай важливою і актуальною вона є й сьогодні, у часи кривавої боротьби проти російської навали за нашу свободу, волю, незалежність.

Упродовж багатьох років Одеська національна наукова бібліотека була і залишається культурологічним і науковим центром, діяльність якого спрямована на сприяння науковим і краєзнавчим дослідженням з історії українського державотворення та українського визвольного руху, їх популяризації і проведення тематичних наукових та науково-практичних конференцій, «круглих столів» тощо, також і на відзначення видатних дат і подій у нашій державі, у тому числі й цього видатного свята.

Щороку у центрі уваги відвідувачів — книжкові виставки, які завдяки багатим бібліотечним фондам ґрунтовно висвітлювали різні аспекти цієї доленосної історичної події: «Соборність України: історія і сучасність», «Соборність України: події та постаті»; «Єдність країни, народу, духу»; «Видатні державотворці — фундатори соборності України» та інші. Провідні історики, краєзнавці, культурологи вже давно обрали бібліотеку своєрідним майданчиком для презентацій та оприлюднення власних наукових розвідок, дослідницьких проєктів, фахового спілкування і обміну думок у форматах «Дня науковця», «круглих столів», лекцій тощо. З цікавими тематичними доповідями виступали такі широко знані науковці — дослідники і популяризатори вітчизняної історії: Тарас Гончарук, Анатолій Мисечко, Тарас Вінцьковський, Вадим Хмарський, Віктор Савченко, Сергій Боган, Юрій Слюсар, Сергій Гуцалюк та інші. Вагомою подією у дослідницький площині щодо Визвольних змагань на Україні став біобібліографічний довідник «Коли кривавсь і хитався світ: українські літератори на сторінках одеської преси періоду національно-визвольних змагань періоду 1917—1919 рр.» — науковий доробок фахівців ОННБ.

У нинішньому 2023 році, більше ніж сто років потому, тема соборності залишається стрижневою та нагальною: події російсько-української війни загострили проблему національної самоідентифікації українства, потребу самоусвідомлення нацією не лише власної вартості, а й місця та ролі у системі сучасних етнополітичних відносин та цінностей у світі. На відзначення Дня соборності провідна книгозбірня півдня України підготувала ряд цікавих заходів для одеської читацької громадськості. Це експозиція тематичної виставки та цикл бібліографічних оглядів «День соборності України — символ національного єднання». Розділи виставки висвітлюють сторінки історії українського державотворення і напрацювання вітчизняної історіографії в дослідженні перебігу революційних подій в Україні 1917—1921 рр., зокрема значення Акту соборності 22 січня 1919 р. й основні тенденції його вивчення. Основну частину експозиції складають дослідження, фундаментальні праці Національної академії наук України, монографії провідних українських вчених, присвячені темі соборності. Особливе місце в експозиції посідають збірники документів, мемуарів, спогадів, епістолярії видатних українських державотворців, які доклали багато зусиль на вівтар державності і соборності України. Науково-дослідницьку парадигму соборності України розкриває цікава лекція доктора історичних наук, професора кафедри історії України ОНУ ім. І.І. Мечникова Олександра Музичка «Соборність України як найвища цінність українського війська: історія та сучасність».

Сподіваємось, що відвідувачі та читачі найстарішої книгозбірні України знайдуть для себе цікаві матеріали, збагатяться новими знаннями, поспілкуються з науковцями, культурологами і ще раз долучаться до високої ідеї соборності нашої держави. І хай у серці кожного відлунять слова видатного нашого поета Олександра Олеся, хоч і написані ним в буремні роки Визвольних змагань, але які мають надзвичайну актуальність і сьогодні:

О, поведи ж нас, лицарський духу,
По вільній стежці життя і руху.
На тихі води,
На ясні зорі.
І в цю велику, страшну годину
З’єднай в єдину всю Україну!

Тетяна Ананченко



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
16/07/2025
Одещина впевнено впроваджує «Мрію», повідомляють в Одеській ОВА...
16/07/2025
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль офіційно подав до Верховної Ради заяву про відставку...
16/07/2025
Погода в Одесі 18—23 липня
09/07/2025
З6 по 16 липня в штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж, Франція) Комітет всесвітньої спадщини проводить 47 сесію. Серед інших, розглядаються питання, присвячені нашому місту, зокрема звіт про стан збереження «Історичного центру Одеси»...
Все новости



Архив номеров
июль 2025:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


© 2004—2025 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.028