|
|
   |
У минулому четверговому номері газети надруковані мої роздуми про таке ганебне явище, як суржик. Зараз хочу ознайомити читачів поважного видання з листом, який я надіслав на адресу Комітета Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Дуже сподіваюсь, що ви мене підтримаєте.
«Шановні члени Комітету!
Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної, «вважаю за доцільне розглянути таке негативне явище у нашій мові, як суржик. Причиною виникнення цього вважаю багатовікове засилля російської мови на усіх теренах спочатку Російської імперії, а потім і СРСР. На жаль, на суржику розмовляє близько 70—80 відсотків населення. А в останні часи ця метастаза просякнула й у сферу мистецтва.
Наприклад, серіал «Одного разу під Полтавою», який дивитися просто неможливо. А його транслюють по декілька серій щоденно. В серіалі «Реальна містика» актриса розмовляє на суржику, хоча в інших ролях правильною українською. Навіщо штучно спотворювати мову? Таке спостерігається і на естраді у піснях та концертах. А це відноситься до публічної сфери громадського життя.
Я вважаю, що у державі повинна бути розумна цензура. І якщо пересічних громадян переучити практично неможливо, то на законодавчому рівні треба заборонити трансляції «творів» на суржику. Адже на підсвідомому рівні це відкладається. Люди будуть вважати це правильним, і так ми можемо загубити нашу мову. До того ж це буде відповідати вимогам «Концепції державної мовної політики», затвердженої Указом президента України від 15.02.2010 р.»
Володимир Мельниченко