За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Политика

В очікуванні «блакитних шоломів»

№46—47 (10601—10602) // 26 апреля 2018 г.
В очікуванні «блакитних шоломів»

UkraineWorld — iнiцiатива, спрямована на об’єднання ключових українських i мiжнародних експертiв та журналiстiв, зацiкавлених у висвiтленнi ситуацiї в Українi, а також протидiї пропагандi i дезiнформацiї. Серед українських медiа та аналiтичних центрiв до iнiцiативи приєднались Iнтерньюз-Україна, що стали iнiцiаторами створення групи, Громадське, StopFake, Український кризовий медiа-центр, Iнститут свiтової полiтики, Євромайдан Press, Мiжнародний фонд «Вiдродження», Kyiv Post та iншi. Мiжнародну спiльноту в групi представляють: Chatham House, Atlantic Council, Європейська Рада з мiжнародних вiдносин, Нiмецька Рада з мiжнародних вiдносин, Фонд Карнегi, Iнститут ЄС з дослiджень безпеки, Belingcat, European Values, Financial Times, Le Monde, The Economist, BBC, Reuters, France 24, Zeit, El Pais та багато iнших.

Основна мета iнiцiативи — надати мiжнароднiй спiльнотi якiснi матерiали про подiї та виклики в Українi, в тому числi незаангажовану iнформацiю про вiйськовi дiї на сходi України. Аналiтичнi матерiали UkraineWorld публiкуються на впливових iнформацiйних майданчиках в Українi та за її межами: Atlantic Council, Hromadske International, Український кризовий медiа-центр тощо.

Чи готова Україна до миротворчої мiсiї ООН?

Мiжнародна спiльнота обговорює можливiсть вiдправити в Україну «блакитнi шоломи» для залагодження конфлiкту на Донбасi. Миротворцi можуть допомогти вирiшити конфлiкт або стати частиною пазлу полiтичної гри, мета якої — замороження конфлiкту чи отримання певних поступок вiд iншої сторони, а не встановлення справжнього миру.

Iдея залучити миротворцiв пiдтримує попереднi спроби встановити мир Мiнськими домовленостями (2014—2015), реалiзацiя яких зараз зайшла в глухий кут. Залишається вiдкритим питання, допоможуть миротворцi виконати пiдписанi Мiнськi домовленостi чи створять альтернативнi умови встановлення миру. Розгляньмо це детальнiше.

Тлумачення формального тексту

Мiнськi домовленостi — угоди про мир вiд 2014 та 2015 рокiв, якi залучили українських посередникiв, проросiйських сепаратистiв, Росiю та ОБСЄ, пiд парасольковим Нормандським форматом переговорiв (Україна, Росiя, Нiмеччина, Францiя) — і не пiдтверджують, і не спростовують можливiсть утвердження миру.

Сполученi Штати та Україна вважають, що участь «блакитних шоломiв» сприятиме реалiзацiї Мiнських домовленостей. Позицiя Росiї не така однозначна: вона за миротворцiв ООН на Донбасi лише зi згоди керiвництва самопроголошених «республiк».

Як не втрапити в росiйську пастку

Миротворча мiсiя ООН може бути розгорнута тiльки з дозволу Ради Безпеки ООН. Ключова роль тут у двох постiйних членiв РБ ООН: США та Росiї. Тому дозвiл обговорюють переважно Спецiальний представник США з питань України Курт Волкер та помiчник Путiна Владислав Сурков. США та Україна пiдтримують думку, що мета миротворцiв ООН — вiдновити безпеку на Донбасi.

Миротворцi ООН нацiленi на створення безпечних умов для проведення Україною мiсцевих виборiв. Згiдно з домовленостями Мiнська-2, мiсцевi вибори на пiдконтрольних сепаратистам територiях повиннi бути запущенi одразу пiсля того, як Україна виконає полiтичну частину домовленостей — надасть спецiальний статус сепаратистським територiям i змiнить Конституцiю. Українська позицiя — вибори не можуть бути проведенi без стабiлiзацiї ситуацiї: виведення росiйських вiйськ та контроль державного кордону Україна — Росiя нейтральними силами.

Вибори не можна проводити там, де озброєнi сепаратисти вiльно пересуваються вулицями, а українськi медiа та спостерiгачi не можуть працювати. Є сподiвання, що миротворцi ООН зможуть розiрвати це замкнене коло, створивши безпечнi умови для проведення виборiв.

Мета Росiї — легалiзувати її агентiв у Донбасi, зокрема i через вибори (якi вона цiлковито або частково контролюватиме), та отримати бiльше влади (через «спецiальний статус»), щоб пiдiрвати майбутнє української полiтики.

Спочатку, у вереснi 2017 року, Росiя запропонувала мiсiю пiдтримки ООН для захисту спостерiгачiв ОБСЄ у Донбасi. Мiсiя пiдтримки, однак, не є повноцiнним миротворенням. У випадку порушення угоди про припинення вогню миротворцi не матимуть права вiдкрити вогонь у вiдповiдь.

Територiя проведення мiсiї — ще одне суперечливе питання. Україна бажає, щоб мiсiю розгорнули на всiх непiдконтрольних територiях, включаючи частини росiйсько-українського кордону, якi зараз контролюють сепаратисти i Росiя. Росiя спочатку вважала прийнятним, щоб мiсiя розгорнулася тiльки на лiнiї зiткнення, але згодом Путiн зробив заяву, яка спростовує попереднє бажання: «Росiя не проти цiєї iдеї». Однак Путiн додав, що дозвiл має бути наданий лише за згоди сепаратистiв: так, наче вони — самостiйна сторона конфлiкту.

Нацiональний склад мiсiї — також предмет суперечок. Київ проти участi росiян та бiлорусiв, Москва заперечує залучення держав — членiв НАТО. Це значно звужує дiапазон вибору.

Миротворцi повиннi бути обранi незалежно вiд полiтичного впливу обох сторiн конфлiкту. «Бiлоруськi миротворцi, наприклад, не зможуть протистояти росiйським танкам у випадку сутичок», — стверджує Нiку Попеску, старший аналiтик Iнституту вивчення проблем безпеки ЄС.

Вiн також визнає потребу тримати баланс мiж неупередженiстю та полiтичним впливом держави. Iз досвiду iнших конфлiктних зон ми знаємо, що нацiональнiсть миротворцiв має значення. «Напади на миротворцiв iз Нiмеччини, Францiї, Китаю створюють бiльше проблем, нiж на миротворцiв iз менших держав. У подiбному випадку можна наразитися не лише на заяву занепокоєння ООН, але i з санкцiями та дипломатичною iзоляцiєю. Водночас, могутнiшi держави сприймаються як менш об’єктивнi», — додає вiн.

Важливо також врахувати, що миротворцi фактично робитимуть на мiсцi. «Якщо очiкується, що миротворцi повиннi будуть спiлкуватися iз мiсцевими жителями, тодi критерiєм вибору вiйськ можуть бутимовнi навички», — каже Адам Дей, старший радник iз питань полiтики у Центрi полiтичних дослiджень Унiверситету ООН, повiдомляє UkraineWorld.

Близький до Кремля росiйський експерт, на якого посилалися експерти Мiжнародного аналiтичного центру «Кризова група», запропонував iдею трифазового розгортання миротворчої мiсiї. Але, якщо Росiя у будь-який момент зупинить процес, то ООН буде в пастцi, не бажаючи припинити мiсiю, оскiльки миротворцi вже будуть на мiсцi, i в реалiзацiю мiсiї вже буде вкладено багато грошей, визнає Рiчард Гован, член Європейської Ради з мiжнародних вiдносин, в доповiдi

«Чи може ООН об’єднати Україну?» (Гудзонiвський iнститут, лютий 2018 р.).

Проблема легiтимiзацiї

Мiжнародна миротворча пiдтримка може призвести до певного рiвня визнання недержавних сторiн конфлiкту, як того вимагають сепаратисти чи бойовики. «Миротворцi потребують дозволу вiд сепаратистiв, узгоджують свої пересування, спiлкуються з сепаратистами по гарячiй лiнiї», — каже Нiк Попеску для UkraineWorld. Тому, попри пристойну цiль, миротворча мiсiя може призвести до того, чого Україна побоюється: зробити сепаратистiв де-факто автономним суб’єктом, з яким ООН змушена буде вести переговори.

Путiн намагається ще бiльше пiдкреслити це: вiн наполягає на формальному визнаннi сепаратистiв як законних спiврозмовникiв. «Миротворчу мiсiю необхiдно узгодити iз невизнаними республiками. Йдiть та домовляйтесь iз ними», — каже вiн.

Україна, натомiсть, не визнає їхню легiтимнiсть, у нещодавно ухваленому законi розглядає сепаратистiв як «окупацiйну адмiнiстрацiю Росiйської Федерацiї», а не як незалежну законну сторону. Напруженiсть щодо статусу сепаратистiв може пiдiрвати подальший дiалог про дозвiл мiсiї.

Складнi поступки

Якщо миротворцям дозволять ефективне припинення вогню, то Путiн буде вимагати значних поступок вiд України та Заходу. Це може бути використано Москвою не для вирiшення конфлiкту, а для впливу на Київ та скасування антиросiйських санкцiй США та ЄС.

«Коли припиниться стрiлянина, Росiя вимагатиме вiд Заходу повнiстю чи частково скасувати санкцiї та вiд України — виконувати полiтичну частину Мiнських угод», — розповiдає UkraineWorld Олексiй Гарань, науковий директор фонду «Демократичнi iнiцiативи» iменi Iлька Кучерiва, професор полiтологiї НаУКМА.

Постає питання, на якi компромiси Україна готова пiти у реалiзацiї полiтичної частини Мiнських домовленостей — спецiальний статус для територiй Донбасу, контрольованих сепаратистами; змiни Конституцiї, якi його гарантують, амнiстiя сепаратистам i т.д. Москва та Київ дивляться на речi по-рiзному.

Якщо санкцiї будуть скасованi пiсля розгортання мiсiї ООН, то Україна залишиться з небагатьма аргументами, щоб завершити полiтичну частину угод, яка має дуже мало пiдтримки як громадян, так i української полiтичної верхiвки. Це може перетворити неконтрольовану територiю на зону замороженого конфлiкту з розвинутою торгiвлею людьми та корупцiєю.

Крiм того, «Україна має мало мiсця для поступок, на якi вона може погодитися». Громадська думка та позицiя переважної бiльшостi парламенту звужують дiапазон можливих поступок», — говорить Гарань.

Загалом, за даними опитування Фонду демократичних iнiцiатив iм. Iлька Кучерiва, українцi пiдтримують участь «блакитних беретiв» ООН на Донбасi. У червнi 2017 р. 60% респондентiв пiдтримали розмiщення мiсiї, тодi як лише 21% висловилися проти неї. Натомiсть, ставлення до реалiзацiї полiтичної частини Мiнських домовленостей переважно негативне.

Бiльшiсть українцiв виступають проти iмплементацiї полiтичної частини Мiнських домовленостей: бiльшiсть у всiх регiонах виступає проти виборiв, якщо їх контролюватимуть Росiя та сепаратисти: 74% на заходi, 53% на пiвднi, 43% на сходi та 60% на українському Донбасi, вiдповiдно до опитування Фонду.

Iдею про те, що полiцiя, суди та прокуратура повиннi бути автономними вiд Києва та фактично сформованi сепаратистами— як частину особливого статусу Донбасу, — також не пiдтримують: 63% проти на заходi, 64% — у центрi, 37% — на пiвднi, 44% — на сходi та 46% — у пiдконтрольних Українi районах Донбасу.

Мешканцi схiдних (44%), пiвденних (48%) регiонiв виступають за спецiальний статус, тодi як у Донбасi, пiдконтрольному Українi, думки роздiлилися (39% за, 41% проти).

Що стосується питання про амнiстiю для тих, хто брав участь у подiях з 2014 року, то ситуацiя така: всi регiони, крiм заходу (37% проти), думають, що часткова амнiстiя звичайних членiв сепаратистських органiзацiй, не лiдерiв, допоможе просунутись у встановленнi миру.

Перспектива виходу з вiйни на Донбасi за допомогою мiсiї ООН обiцяє бути непростою, оскiльки миротворцi — не панацея, а лише iнструмент досягнення миру. Все залежить вiд того, на яких умовах будуть проводити мiсiю. Проблема в тому, що сьогоднi немає згоди щодо всiх пунктiв мiж Росiєю (а це також означає — сепаратистiв) та Україною щодо складу та розмiщення мiсiї, а також послiдовностi дiй. Вiдмiнностi в поглядах полярнi щодо виборiв, кордонiв та виведення вiйськ. I це робить будь-який миротворчий дозвiл питанням великих компромiсiв, деякi з яких можуть бути дуже важкими для України.

Цю статтю було спершу опублiковано на сайтах ресурсу KyivPost i проекту UkraineWorld.

UkraineWorld у Twitter: https://twitter.com/ukraine_world

UkraineWorld у Facebook: https://www.facebook.com/ukraineworld.org/



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
17/10/2018
КП «Теплоснабжение города Одессы» создало свой информационный центр...
17/10/2018
На Старосенной площади — самой оживленной конечной остановке одесских трамваев — установлено первое в городе электронное табло, которое будет информировать жителей города о работе трамвайных маршрутов...
17/10/2018
В Суворовском районе на ул. Ростовской ведутся работы по обустройству пешеходного бульвара с зоной отдыха. Проект создания бульвара — один из победителей «Общественного бюджета-2018»...
17/10/2018
Все 47 троллейбусов, произведенных концерном «Белкоммунмаш» по заказу КП «Одесгорэлектротранс» на средства кредита ЕБРР, уже в Одессе. Машины обошлись в 8 миллионов евро...
17/10/2018
Погода в Одессе 19—25 октября
Все новости



Архив номеров
октябрь 2018:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31


© 2004—2018 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.032