Доктор Юзефович

Мойсей Олександрович Юзефович пропрацював в Одеській єврейській лікарні майже 35 років. За цей час він врятував безліч життів, але й сам не раз наражався на небезпеки під час проведених ним операцій.

Він народився 1842 року в Одесі. Навчався в медико-хірургічній академії у Санкт-Петербурзі, де отримав спеціальність з хірургії, акушерства та жіночих хворіб. Після закінчення навчання у 1871 році Юзефович повертається до Одеси, де градоначальник Бухарін призначає його черговим лікарем у єврейській лікарні.

Наступного року наше місто відвідав міністр внутрішніх справ генерал-лейтенант О. Є. Тимашев. Він був приємно вражений плідною роботою молодого лікаря. Тоді ж Юзефовича було нагороджено орденом св. Станіслава 3-го ступеня.

Коли 1896 року відзначався 25-річний ювілей діяльності лікаря Юзефовича газета «Одеський листок» писала: «Серед численних його робіт звернуло увагу вдале проведення операції, при якій рак у шлунку був так майстерно витягнутий, що хвора після цього прожила рік та 8 місяців. Потім поважним лікарем було зроблено кілька черевосічень, операції над кишками та інші».

Окрім роботи у лікарні, Мойсей Олександрович займався приватною практикою. Також він часто виступав із доповідями з хірургії на засіданнях товариства лікарів. 1895 року Юзефович заразився під час операції. Довелося ампутувати йому два пальці. Після того випадку він часто хворів і вже не міг проводити операції, але до останнього працював у лікарні.

Довгий час лікар проживав у будівлі єврейської лікарні. Тільки в середині 1890-х років Юзефович із сім’єю перебрався в будинок по вул. Ямській, 94 (сучасна Новосельського, 98).

Декілька слів про його сім’ю. Мойсей Олександрович одружився з дочкою відомого лікаря-психіатра Олександра Самойловича Розенблюма Марією. Відомо, що у них народилося п’ятеро синів. На жаль, двоє з них були розумово відсталими. Причому старший, Володимир, навіть навчався у комерційному училищі Файга. Молодший утримувався у спеціальній клініці. Таке ось нещастя було в сім’ї, де дідусем хлопців був психіатр. Ще один син хворів на туберкульоз. Але треба також відзначити, що інші два сини, Андрій та Григорій-Костянтин, пішли стопами батька. Останній став доктором медичних наук та організатором Урологічного товариства в Одесі.

Повернемося до діяльності М. О. Юзефовича. В 1899 році, після смерті Сигізмунда Михайловича Маргулієса, він почав виконувати обов’язки старшого лікаря лікарні. Що являла собою єврейська лікарня наприкінці XIX століття? Тут на допомогу приходять одеські путівники того періоду, які досить детально описували цей заклад.

Лікарня, що складалася з 6 відділень, мала 230 постійних і 10 запасних ліжок. При ній була аптека з філіальним відділенням, а також амбулаторія. Єврейська лікарня мала своє відділення на Хаджибейському лимані. Головними джерелами фінансування були суми із коробкового збору синагоги та міська субсидія. Також витрати покривалися відсотками з недоторканого капіталу лікарні, створеного з приватних пожертвувань. У єврейську лікарню приймали пацієнтів усіх віросповідань. Перебуваючи у віданні міської управи, лікарня керувалася радою, що складалася з трьох піклувальників, старшого лікаря та одного з ординаторів, по черзі.

На межі століть розгорнулося масштабне будівництво нових корпусів єврейської лікарні. За короткий термін було споруджено багато нових відділень, будинок дитячої лікарні, їдальня тощо. Одеські газети зазначали, що таке розширення лікарні почалося саме за Юзефовича.

У жовтні 1905 року він стає свідком трагедії, яка розгорнулася в Одесі. Під час погрому багато євреїв переховувались у стінах лікарні, пораненим там надавали допомогу.

Наступного року лікар Юзефович серйозно захворів. У нього почалися напади астми. До цього додалася ще одна неприємна хвороба — склероз серця. І вже 16 листопада (29 за новим стилем) 1906 року Мойсея Олександровича не стало.

Старшого лікаря єврейської лікарні, особистого дворянина, статського радника Мойсея Олександровича Юзефовича поховали на Другому єврейському кладовищі. У 1970-х роках, коли радянська влада остаточно вирішила знищити цей некрополь, останки Юзефовича і, скоріш за все, його сина Костянтина були перепоховані на Третьому єврейському кладовищі. Там же встановлено кенотаф Олександру Самойловичу Розенблюму та його дочкам.

Своєю багаторічною працею, завдяки якій було вилікувано багато одеситів, доктор Юзефович безсумнівно заслужив, щоб його ім’я було увічнено в меморіальній дошці чи назві однієї з вулиць нашого міста.

Андрій КРАНТОВ