Задоволення від творчості

Відомий офортист Віктор Потеряйко — майстер найвищого рівня. Святкуючи своє 85-річчя, він залишається активним митцем, щедрим на нові твори й експозиції. Уродженець Херсону, випускник знаменитої «Греківки», він є членом Національної спілки художників України, віце-президентом Спілки мариністів Одеси. З 1996 року очолював Художній фонд НСХУ. А що найважливіше — завжди був і залишається істинним віртуозом, поетом від графіки.

Не секрет, що одеська художня школа традиційно тяжіє до живопису, тим більше підстав цінувати небагатьох графіків. Мистецтвознавці зазначають, що спілкуючись із простором білого аркушу, Віктор Семенович уміє так «зібрати» штрихи, аби образ одразу читався і навіть з відстані справляв цілісне враження. Митець не цурається й олійного живопису та акварелі, дуже любить проводити час на пленері, працюючи з натури.

Колекціонери полюють за новорічними листівками, що їх виконує Потеряйко в техніці офорту. Зимові сюжети, знаки Зодіаку, персонажі східного календарю прикрашають ці маленькі шедеври. У шістдесяті, коли панувала мода на ліногравюру, майстер захопився цією технікою. Вона й справді чарівна, не втрачає своїх поціновувачів і нині. Контрастні, чіткі фрагменти складаються у іншу, зриму реальність, що затягує, вабить. В техніці лінориту Віктор Семенович створив чимало пейзажів старої Одеси, Вилково, острова Зміїний, Гдан- ська, Щеціна, Праги.

Ще один бік творчості Віктора Семеновича — квіткові натюрморти. Справа в тому, що дружина художника — велика любителька кімнатних фіалок, і завжди можна побачити красу, не виходячи з дому. А ще вона стоматолог, і однієї прекрасної миті майстер відкрив, що бори та штихелі з медичної сталі дуже придатні для офорту! Дають як чіткі лінії, так і оксамитову фактуру.

Офорт, олівцева графіка, ліногравюра, живопис олією та аквареллю — усюди автор досяг помітних успіхів. Твори Віктора Потеряйка були представлені на виставках у ближньому зарубіжжі, а також в Японії, Німеччині, Болгарії, США, Італії, Румунії, Польщі та інших країнах сотні разів. Вперше роботи Віктора Потеряйка виставлялися на республіканській виставці (1965) у Києві, в подальшому він неодноразово брав участь у багатьох виставках із роботами, виконаними в техніці живопису, акварелі та офорту; в різних жанрах: пейзаж, натюрморт тощо.

Віктор Потеряйко працював у будинках творчості на озері Сенеж (до речі, там і захопився ідеєю створення авторських новорічних листівок) та в Седніві, знаходився у складі творчих груп у прикордонних заставах, військових частинах (із зануренням на підводному човні), у шахтах та на будівництві. До всього, що стосується комерційого успіху, майстер достатньо байдужий:

— Про стан арт-ринку мені важко говорити, я продажами своїх робіт не займаюся. Є галеристи, котрі виявляють до них цікавість, і так вийшло, що для мене склалися однакові умови як до війни, так і під час війни. Виставки допомагають реалізувати продажі, покупці приходять до майстерні, але я зовсім не думаю про комерцію, коли працюю. А успіх від продажів просто допомагає зробити задоволення від творчості більш відчутним.

Наша газета щиро вітає митця з днем народження та бажає йому, аби таке задоволення було якомога відчутнішим і супроводжувало Віктора Семеновича ще багато років.

Марія ГУДИМА. На фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО Віктор Потеряйко та його картини