|
|
   |
В історії такого невеликого, але старовинного одеського району, як Ближні Млини, вистачало відомих персонажів локальної історії. Хтось тут народився і виріс, хтось якийсь час проживав, а деякі просто в гості заїжджали. Але майже всі ці імена відомі. У цьому невеликому нарисі мені хотілося б розповісти про незаслужено забутого викладача, завдяки якому діти цього району отримали можливість тут навчатися. Звали його Олександр Людвігович Галафре.
Майбутній педагог народився 1852 року (за іншою версією в 1850-му). Закінчивши в Одесі реальне училище св. Павла, він вирушив на подальше навчання за кордон. Далі відомо, що Галафре викладав французьку та німецьку мови в чоловічій та жіночій гімназіях у місті Вознесенську. Через два роки він уже працював у Кишинівській гімназії, а 1880 року Олександр Галафре був призначений на посаду викладача німецької мови в Одеську другу жіночу гімназію. З 1886 року він також викладав французьку мову в Одеській духовній семінарії. Крім вищезгаданих навчальних закладів, Олександр Людвігович ще викладав у міському училищі Єфруссі та училище Файга.
Проживав педагог на Коблевській, 30, а 1887 року Галафре придбав собі будинок на Ближніх Млинах. Розташовувався він за адресою Молчанівська (сучасна Мальовнича), 2 (кут Косівської). Пізніше йому належала ще ділянка на Молчанівській, 20.
Район та місцеві жителі, мабуть, дуже припали до душі французу, тому він почав клопотати про благоустрій району. І найголовнішою його справою стала ініціатива з будівництва училища на Ближніх Млинах. Справа в тому, що тут не було жодного навчального закладу, та місцевим дітям доводилося ходити навчатися на Молдаванку. При цьому треба було долати небезпечний шлях через залізницю. Баронівський (Горбатий) міст з’явиться набагато пізніше.
Цю ініціативу підтримав Г.Г. Маразлі, який виділив на будівництво училища 15 000 рублів. 6 травня 1889 року відбулася закладка будівлі. Того дня Олександр Галафре роздавав дітям та дорослим книжки «про батьківське благословення», «про грамотність», «про шкоду куріння тютюну», а дітям, крім того, цукерки та інші солодощі. Місцеві ніжно називали Олександра Людвіговича «Анафре».
І вже 1 вересня того ж року Ближньомлинове 33-є початкове народне училище, яке будував одеський архітектор Ю.М. Дмитренко, було відкрито. Навчальний заклад розташувався неподалік від будинку Галафре, але він там ніколи не викладав.
З початку 1890-х О.Л. Галафре був опікуном дитячих їдалень у Молдаванському комітеті Товариства для допомоги бідним м. Одеси. А наприкінці того ж десятиліття був дільничним піклувальником в Одеському особливому комітеті піклування про народну тверезість, що теж було дуже важливо для Ближніх Млинів. Крім цього, під час будівництва нових споруд для Одеської духовної семінарії Галафре призначили членом будівельного комітету.
У лютому 1900 року піклувальник одеського навчального округу висловив подяку О. Л. Галафре, а також К. П’ятницькому, Г. Грінчевському та Є. Князєву за відмінне виконання викладацьких обов’язків. За свою 25-річну педагогічну діяльність Галафре був нагороджений орденами Св. Святослава 3-го та 2-го ступенів та Св. Анни 3-го ступеня.
Статський радник Олександр Людвігович Галафре помер 28 вересня (11 жовтня за новим стилем) 1901 року після нетривалої, але важкої хвороби. Поховали викладача на Другому християнському кладовищі. На його похороні були присутні ректор духовної семінарії В. Флоровський, інспектор семінарії В. Анісімов, секретар Маразлі П.С. Лефі, викладачі і вихованці семінарії, 2-ї жіночої гімназії та багато інших. За свідченням сучасника, попрощатися з викладачем прийшло щонайменше тисяча людей.
Після революції в приміщенні училища на Ближніх Млинах деякий час знаходився клуб імені Семенюка та Гриневича, а потім там функціонувала школа № 123. Будівля колишнього училища існує і зараз. А ось будинок Галафре, на жаль, не зберігся. У другій половині XX століття частину вулиці Скворцова поглинули склади заводу ім. Січневого повстання. Відомо, що у 1910-х роках в будинку Олександра Людвіговича розміщувалося Благодійне товариство захисту дітей.
Зате дивом зберіглася могила викладача. Цього року з колегою Тамарою Литвяковою упорядкували поховання Олександра Людвіговича Галафре на 42-й ділянці.
Андрій КРАНТОВ. Історик