За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Одесса: годы и судьбы

Легендарна пані Стася

№40—41 (10887—10888) // 16 апреля 2020 г.
Легендарна пані Стася

7 квітня виповнилося 100 років з дня народження популярної акторки Одеського українського академічного театру ім. В.Василька, заслуженої артистки України, педагога Станіслави Михайлівни Шиманської (1920 — 2015).

МЕНІ було подаровано долею щастя спілкуватися з легендарною акторкою (хоча сама «легендарна акторка» стосовно себе не полюбляла цього слова). Вона була для мене не просто провідною актрисою одеської української сцени, але й багато в чому порадницею, подругою (хоча були ми, що називається, різних вікових категорій, я цього не відчувала).

Вона народилася на Благовіщення, 7 квітня 1920 року. Мабуть, світлий, святковий весняний день так і вплинув на її характер. Спілкуючись зі Станіславою Михайлівною, я відчувала доброту цієї людини, природну інтелігентність. Вона була завжди щира, емоційна, оптимістична, з чудовим почуттям гумору. Що й не дивно, бо ж вона народилася в Одесі...

Вперше Станіслава Михайлівна вийшла на професійну сцену в передвоєнні роки. А в 1947 році, коли Стася повернулася до рідного міста з Іжевська, де півтора роки працювала в театрі оперети, сталася в її житті доленосна подія. Його величність випадок зіграв у житті надзвичайну роль.

Одеський український театр мав грати увечері того дня в Міському саду виставу «Наталка Полтавка», але от біда! — обидві виконавиці ролі Наталки занедужали. Артисти театру Лідія Мацієвська, Андрій Крамаренко, Йосип Маяк згадали про свою колишню ученицю — Стасю Шиманську.

Станіслава Шиманська на прохання допомогти, не ставити під загрозу показ вистави спочатку відмовлялася, але помічник режисера мав неабиякий талант вмовляння, і вона наважилася. І без репетицій рівно о сьомій вечора вийшла на сцену в ролі Наталки.

Станіслава Михайлівна, розповідаючи про це, згадувала і знов хвилювалася, переживаючи ті миттєвості...

Саме в тій виставі відбулася її щаслива зустріч з талановитим музикантом і композитором, головним диригентом, завідувачем музичної частини театру Борисом Зільберглейтом, який став її коханням, другом, порадником на все життя.

НА ПИТАННЯ, яка роль їй більш до душі, Станіслава Михайлівна коротко відповідала: всі!

В молоді роки Станіслава грала чи не всіх ліричних та лірико-драматичних героїнь українського репертуару: Наталку в народній опері-драмі І.Котляревського «Наталка Полтавка» з музикою М.Лисенка, Марусю у виставі «Маруся Богуславка» за п’єсою М.Старицького, Азу в «Циганці Азі» М.Старицького, Уляну в комедії «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка, Панночку у виставі «Вій» за М.Гоголем. Та хіба всіх от так зразу перелічиш!

Амалія у виставі «Розбійники» за драмою Ф.Шіллера, Параска у виставі «97» за однойменною п’єсою М.Куліша, тітонька Руце у виставі «Птахи нашої молодості» за п’єсою І.Друце, бабуся в ліричній комедії «Я, бабуся, Іліко та Ілларіон» за повістю Н.Думбадзе... аж ось Селія Пічем з «Тригрошової опери» Б.Брехта.

Перші вистави з нею, які я побачила наживо, прийшовши до театру, були народна легенда «У неділю рано зілля копала» за однойменною повістю О.Кобилянської, інсценізацію якої зробив В.Василько (Станіслава Шиманська грала Дубиху, матір Тетянки); «Поріг» та «Вечір» за драмами О.Дударєва (С.Шиманська в ролі матері Андрія Буслая і С.Шиманська в ролі Ганни); «Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом, де Шиманська грала дружину Тев’є — Нехаму. У виставі «Наталка Полтавка» Шиманська в пору зрілості грала Терпилиху.

В творчості Станіслави Шиманської за сім з половиною артистичних її десятиліть (!) провідною темою була тема матері: люблячої, вірної, жертовної. Актриса грала жінок різних національностей. Різних за світосприйняттям. Грала у виставах за творами західноєвропейської драматургії. Грала в постановках сучасної драматургії, в різних жанрах, у виставах різних режисерів. Грала, пропускаючи роль крізь своє серце. Наділяла своїх героїнь неповторністю, своєю яскравою індивідуальністю, розумінням добра, талантом співпереживати, співчувати, мудрістю.

В кожній ролі актриса розкривала глибини, сутність характеру людини, знаходила виправдання тим чи іншим вчинкам своєї героїні, відкривала неповторність і людяність в кожній. Тому що вірила, що зло обов’язково знайде свою кару, а добрі справи обов’язково вертаються до людині сторицею. Головну тему життя і творчості цієї талановитої актриси, справжньої зірки одеської української сцени, можна було б визначити так: загальнолюдське відчуття добра і справедливості.

Любов ФЕДЧЕНКО



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
03/06/2020
Точнее — с 25 июня по 17 июля. Как рассказал директор регионального центра оценивания качества образования Анатолий Анисимов, зарегистрировались на основную сессию ВНО в этом году 23020 человек...
03/06/2020
Правління та секретаріат Одеської регіональної організації НСЖУ щиро вітають вас з професійним святом...
03/06/2020
По информации Одесского областного лабораторного центра МОЗ Украины, на утро 3 июня в Одесской области лабораторно подтверждены 919 случаев COVID-19. Из них 226 человек — жители Одессы. За последние сутки в регионе зарегистрированы 13 новых случаев заболевания, из них два — у одесситов, 11 — у жителей районов области, сообщает пресс-служба горсовета...
03/06/2020
С 1 июня в Одессе заработали камеры слежения, установленные в рамках проекта фотовидеофиксации нарушений Правил дорожного движения...
03/06/2020
9 червня 2020 року з 10.00 до 11.00 вiдбудеться «Пряма гаряча телефонна лiнiя» заступника начальника Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Одеськiй областi Юрiя Володимировича Пархоменка...
Все новости



Архив номеров
июнь 2020:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30


© 2004—2020 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.046