За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Одеса: роки та долі

«Мистецька людина... з голови до нiг»!

№117—118 (10817—10818) // 17 октября 2019 г.
«Мистецька людина... з голови до нiг»!

Попри нелегкi днi (див. № «ВО» за 8 жовтня) Український академiчний театр iменi В. Василька грає вистави, готує прем’єри, вiдзначає ювiлеї митцiв: 15 жовтня режисеровi-постановнику цiлої низки вистав на сценi театру, заслуженому дiячу мистецтв України Костянтину Пивоварову виповнилося 80.

ТРИДЦЯТЬ ТРИ роки з них вiддано служiнню саме колективу «василькiвцiв»; 55 рокiв Костянтин Григорович працює в мистецтвi. Здiйснив 99 постановок в рiзних театрах України.

Як режисер-постановник працював у Сумському, Рiвненському, Донецькому, Вiнницькому, Чернiвецькому українських театрах; як головний режисер — в Рiвненському, Чернiвецькому, Одеському українських театрах.

За виставу «Запитай колись у трав...» за п’єсою Я. Стельмаха, поставлену в Чернiвецькому українському музично-драматичному театрi iм. О. Кобилянської, був нагороджений республiканською комсомольською премiєю iм. М. Островського. Як запрошений режисер створював вистави в театрах Чернiгова, Луцька, Iвано-Франкiвська, Хмельницького, Херсона, Миколаєва (в Миколаєвi — 12 вистав!). В листопадi 1981 року Костянтин Григорович Пивоваров був удостоєний почесного звання «Заслужений дiяч мистецтв України». В Одеському українському театрi працює з 1986 року; у 1986—1988 роках очолював театр як головний режисер.

На одеськiй українськiй сценi Пивоваров за 33 роки творчостi поставив понад 20 вистав, серед яких «Срiбне весiлля» за п’єсою О. Мiшарiна, «Зона» за п’єсою М. Кулiша, «Вiд суботи до недiлi» С. Лобозьорова, «Трiйка» Ю. Едлiса, «Рожеве павутиння» Я. Мамонтова, «Дивна мiсiс Севiдж» Дж. Патрiка, «Вбивство в Немурi» А. Крiстi, «Наплачемося разом» Р. Отколенка, «I серцем лину на Україну...» (поетична вистава, присвячена творчостi

Т. Шевченка), «Для домашнього огнища» за повiстю I. Франка, «Кайдашi» за повiстю I. Нечуя-Левицького «Кайдашева сiм’я», музичну комедiю за М. Гоголем «Сорочинський ярмарок», поетичну виставу про молодого Т. Шевченка «Тарасовi весни», дитячi вистави «Будиночок-пряничок» за п’єсою-казкою М. Стеглика, «Обережно: злий лев!» за п’єсою Я. Стельмаха.

...Вiн народився у Києвi, в родинi вiдомого українського скульптора Григорiя Леонтiйовича Пивоварова. Батька свого не пам’ятає. Бо ж йому було лише пiвтора роки, як розпочалася вiйна, батько пiшов на вiйну i загинув у 1942-му...

Потяг до театру з’явився у Костянтина Пивоварова в спецiалiзованiй школi-iнтернатi з англiйською мовою навчання. Вiн мiг би стати, мабуть, дипломатом, якби захотiв.

Але його бiльше цiкавили поезiя, лiтература. Старшокласники часто запрошували його до участi в своїх лiтературно-музичних програмах, шкiльних виставах. Тодi вiн почав щось писати, ставити для своїх однокласникiв як режисер. Закiнчивши школу, подався до театрального iнституту. Першi невдачi не зупинили. Монтувальник Київського росiйського театру драми iменi Лесi Українки — то перший крок до мрiї. Яких акторiв вiн там бачив: Халатов, Романов, молодий i талановитий Олег Борисов, Микола Рушковський. На рахунку монтувальника сцени Пивоварова за рiк-другий накопичилося близько 20... доган! Бо ж гра видатних артистiв так вражала: змушувала забути все на свiтi. То був, як каже сам Костянтин Григорович, його перший мистецький унiверситет.

САМЕ ТУТ у вiльний вiд роботи час поставив Пивоваров з акторами-ровесниками свою першу виставу: то була iнсценiзацiя поеми М. Ю. Лермонтова «Мцирi». Талановитого хлопця помiтили корифеї театру i дали рекомендацiю для вступу на режисерський факультет.

Мрiя збулася: вiн став студентом Київського iнституту театрального мистецтва iменi I. Карпенка-Карого. Вчився на режисерському курсi М. Карасьова. Швидко пролетiли студентськi роки. В 1964 роцi поставив дипломну виставу — «Тополька моя у червонiй хустинцi» за Ч. Айтматовим в Сумському театрi iменi М. Щепкiна.

...Перечитуючи список вистав, якi здiйснив режисер Костянтин Пивоваров за 55 рокiв в мистецтвi, помiчаю певну тенденцiю — вистави, рiзнi за жанром, стильовими ознаками, об’єднанi одною темою. Вона — наскрiзна. То тема людського роду. Спадкоємностi поколiнь. Чесностi перед собою та перед близькими, рiдними людьми. Це громадянська позицiя режисера Костянтина Пивоварова. Вiн за духом своїм митець-просвiтитель.

Тому «припадає, як до глибокої, чистої криницi» до культури народу. Пропагує своєю творчiстю, насамперед, скарби української культури. У виставах за п’єсами класикiв свiтової драматургiї, сучасних авторiв, як вiтчизняних, так i зарубiжних, вiн прагне знайти спiльне з українською культурою, загальнолюдське. Те, що хвилює українську спiльноту саме зараз, актуальне, злободенне, пекуче.

В одному з iнтерв’ю Костянтин Григорович Пивоваров так визначив своє бачення театру i своє мiсце в ньому: «Театр у своїй творчостi може йти двома напрямками: першим — створювати вистави про те, як людина має вижити i перемогти свої пороки, i другим — розповiсти зi сцени ж, як гине душа людини. Я за перший напрямок. На питання про проблеми нацiональної культури завжди вiдповiдаю: мене хвилює проблема культури нацiї, саме в цьому я бачу головне завдання театру».

Ця тема — наскрiзна у виставi «Кайдашi». Режисер-постановник К. Пивоваров сам зробив iнсценiзацiю повiстi I. Нечуя-Левицького «Кайдашева сiм’я». «Енциклопедiя українського народознавства» — так називали класичну повiсть лiтературознавцi. Справедливо зазначити, що режисеровi пощастило втiлити цю характеристику лiтературного твору на сценi. Сценiчна оповiдь порушує проблеми, вiчнi в усi часи: проблеми роду людського, родини, взаємин, спадкоємностi поколiнь тощо.

Вистави К. Пивоварова — простi, на перший погляд, безхитрiснi. Без будь-яких карколомних режисерських прийомiв, метафор. Вони — людянi. В них на першому планi — актори. Акторський ансамбль. Актори — його вiрнi друзi, однодумцi. Побратими. Їх чимало було i є в життi Костянтина Пивоварова. Всiх не перелiчити. Цiла армiя.

В особистому архiвi Костянтина Григоровича є чимало дорогоцiнних пам’яток про зустрiчi, подiї життя. Воно у митця було надзвичайним. Ось, примiром, книжечка поезiй Павла Тичини. З написом: «Мистецькiй людинi з голови до нiг». Було в творчiй бiографiї Костянтина Григоровича два роки роботи на Українському телебаченнi, де вiн створив низку програм про видатних дiячiв української лiтератури i мистецтва.

На честь 80-рiчного ювiлея режисера, заслуженого дiяча мистецтв України Костянтина Пивоварова 16 жовтня Одеський академiчний український музично-драматичний театр iменi В. Василька дав на сценi музичну комедiю «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем: п’єса М. Старицького, музика заслуженого артиста України

В.Уреса. Вистава святкова, весела, гамiрна, багатокольорова, з пiснями, танцями, щедра на доброзичливий народний гумор. На сценi — «василькiвцi», у залi — палкi шанувальники українського театру. То було справжнє свято на честь ювiляра. Здоров’я Вам, щастя, творчостi, добробуту, Костянтине Григоровичу!

Любов ФЕДЧЕНКО



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
06/11/2024
Всі громади області та Одеська обласна рада схвалили рішення про підтримку Плану перемоги — стратегічного документа, який має на меті досягнення справедливого миру...
06/11/2024
Президент Володимир Зеленський не підпише закон № 9665, який посилює відповідальність за зберігання дров без документів. Про це повідомив радник президента Дмитро Литвин...
06/11/2024
Пані Рот на власні очі побачила наслідки ворожих ударів по культурних та історичних об’єктах нашого обласного центру, зокрема пошкоджені Будинок вчених та Спасо-Преображенський собор...
06/11/2024
В Одесі відбувся шостий партійний Форум регіональних лідерів Одещини...
Все новости



Архив номеров
ноябрь 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.071