За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

О детях, для детей

Письменник, який пише для дiтей

№55 (10902) // 02 июня 2020 г.
Пiд час творчої зустрiчi в Нацiональному музеї лiтератури України (2017 р.)

Сьогоднi складно уявити сучасну українську дитячу лiтературу без захоплюючих творiв В. Г. Руткiвського. «Потерчата», «Синi Води», «Ганнуся», легендарна пригодницька тетралогiя — «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури i пiдводний човен», «Джури i Кудлатик» та iншi романи й повiстi принесли Володимиру Григоровичу широке визнання.

У 2017 роцi вийшов у свiтовий прокат український пригодницький фiльм-фентезi «Сторожова застава», знятий за мотивами однойменної книги Володимира Руткiвського. Невдовзi свiт побачить повнометражний iсторично-пригодницький фiльм «Джури козака Швайки».

Упродовж багатьох рокiв Володимир Григорович Руткiвський пiдтримує дружнi й творчi зв’язки з Одеською нацiональною науковою бiблiотекою, передає до її фондiв свої книжки, якi мають активний попит серед широкого читацького загалу.

— Володимире Григоровичу, скажiть, будь ласка, над чим працюєте нинi?

— Працюю над спогадами. Виявляється, вони у мене не такi вже й сумнi, як гадалося. Тi, хто вже читав дещо з них, запевняють, що вони мiсцями навiть дуже реготливi.

— А коли почали писати? Що або хто вплинув на ваше рiшення стати письменником? Що вважаєте привабливим у вашiй професiї?

— У школi часом забавлявся вiршованими дражнилками, за що iнодi отримував копняка. Якщо, звiсно, наздоганяли. Першого «дорослого» вiрша написав на спiр, коли був студентом. Як не дивно, його надрукували у «Чорноморцi». Що вважаю привабливим? Можливiсть подати фантазiю як реальнiсть. I навпаки. Радий, що менi це вдається. Вiдомий критик Григорiй Клочек навiть назвав мене не фантазером, а творцем iншої реальностi.

— Як сталося, що ви вирiшили займатися дитячою лiтературою? Ви одразу зрозумiли, що пишете для дiтей? Було бажання писати для дорослих?

— Лiтературою для дiтей я почав займатися чи не одночасно з поезiєю. Тож коли мене назвали українським буржуазним нацiоналiстом i стали розглядати мої поезiї ледь не пiд мiкроскопом, я всерйоз задумався про дитячу лiтературу, оскiльки вважав, що там менше «чiпляються». Як би не так! Мою першу повiсть «Ганнуся» у видавництвi «Веселка» навiть розглядати не захотiли. Довелося перекласти її росiйською мовою i везти до Москви, де про український буржуазний нацiоналiзм i гадки не мали. Повiсть видали неймовiрним накладом, у 150 тисяч примiрникiв, пiсля чого сумнiви — лишатися чи не лишатися в дитячiй лiтературi — вiдпали. А «дорослi» романи, звiсно, теж писав. Два з них i зараз валяються десь на антресолях. Звiсно, можна було б повернутися до них, проте чомусь не тягне занурюватися у тi часи.

— Iнодi здається, що вашi тексти не зовсiм дитячi. У зв’язку з цим запитання: де межа дитячої i дорослої лiтератури?

— Я — за лiтературу для сiмейного читання. Щоб дорослi i дiти разом читали i дiлилися враженням вiд прочитаного. Гадаю, що це сприятиме як порозумiнню в родинi, так i вiдновить спiльний iнтерес до читання. Щоб дiти хотiли стати такими, як батьки, а батьки поважали дитинство, бо ж всi ми родом з нього.

— Вашi книги дуже гарно iлюстрованi. Ви берете участь у розробцi дизайну та iлюстрацiй?

— Менi пощастило, що я спiвпрацюю з видавництвами, для яких книга — не стiльки товар, скiльки витвiр мистецтва, де текст i iлюстрацiя повиннi бути на найвищому рiвнi. Оскiльки я розумiюся лише на текстi, то в роботу художника не втручаюся. Хоча, звiсно, цiкаво, якими вiн бачить моїх героїв. I якщо вiн зображає щось не так, як менi хотiлося б, я звинувачую швидше себе, оскiльки не змiг донести до нього своє бачення.

— Володимире Григоровичу, ви лауреат численних лiтературних нагород, у тому числi премiй iменi Лесi Українки, Миколи Трублаїнi, Вiктора Близнеця, рейтингу «ЛiтАкцент року 2009» («Джури-характерники»), лiтературної премiї «Книга року BBC 2011» («Синi Води»), а також Нацiональної премiї України iменi Тараса Шевченка (2012). Ваша казкова повiсть «Гостi на мiтлi» внесена до мiжнародного Почесного списку Г.-Х. Андерсена, до якого входять кращi книжки свiту, адресованi дiтям. А яка нагорода вам найдорожча?

— Уже сорок рокiв я пишаюся вiршем, якого одна дiвчинка присвятила менi: Хороший писатель Владимир Рутковский,/ он пишет для всех — для детей и для взрослых./ Писателей в мире таких не бывает,/ А если бывает — так только один.

— Пам’ятаєте вашу улюблену дитячу книжку?

— У дитинствi менi трапилася книжка казок про злих закордонних вiдьом. А от нашої Баби-яги там чомусь не було. Я навiть образився: невже вона гiрша за iнших? I вирiшив написати серiю не просто кiлькасторiнкових казок, а великих казкових повiстей про життя-буття нашої нечистої сили: Баби-яги, водяникiв з лiсовиками, Змiя Гориновича. Менi хотiлося довести, що вони нiчим не поступаються своїм закордонним аналогам.

— Часто можна почути, що дiти зараз не читають або читають дуже мало. Ви згоднi з цим? На вашу думку, чим мотивувати сучасних дiтей до читання та вiдвiдування бiблiотек?

— Для письменникiв — все просто: треба писати краще й винахiдливiше. А от бiблiотеки, на мiй погляд, повиннi складатися не лише з книжкових поличок. Там можуть бути хатинки на курячих нiжках, де за вiкном Баба-яга читає книжку, або лiгвисько дракона, чи куточок пiдводного свiту. I щоб час вiд часу там щось рухалося чи бодай нявчало. I щоб напiвлежати на надувних крiслолiжечках, бо ж дома таких немає. Втiм, щось я занадто розмрiявся.

— Якими ви бачите завдання чи мiсiю бiблiотеки як iнформацiйного центру?

— Дай Боже, сил i коштiв на те, аби справитися бодай з нинiшнiми обов’язками. А там... Я бачу бiблiотеку не лише храмом книги, а й храмом спiлкування, де бiблiотека перебере на себе деякi функцiї театру юного глядача, а бiблiотекар стане бодай трохи актором-затiйником.

— Якi поради чи побажання можете дати письменникам-початкiвцям?

— Читайте, порiвнюйте, закохуйтеся. I свято вiрте в те, що обов’язково винайдете свiй «велосипед».

Свiтлана ГЕРАСИМОВА. Провiдний бiблiограф вiддiлу зв’язкiв з громадськiстю i реклами ОННБ



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
30/11/2020
В связи с ухудшением в Одессе эпидемиологической ситуации принято распоряжение городского головы № 1032 от 26.11.2020 г. «О дополнительных мерах по усилению карантина в исполнительных органах, на коммунальных предприятиях и в учреждениях Одесского городского совета»...
30/11/2020
С 1 декабря на базе департамента городского хозяйства Одесского горсовета начинает работу единая диспетчерская...
30/11/2020
Премьер-министр Украины Денис Шмыгаль прибыл в Турцию с рабочим визитом. Визит главы украинского правительства продлится два дня — начинается в Стамбуле и продолжится в столице Турции, Анкаре...
30/11/2020
В Одесском аэропорту завершено строительство новой взлетно-посадочной полосы. Она сможет принимать самолеты класса D вместимостью до 300 пассажиров. Об этом сообщили в пресс-службе компании «Автомагистраль-Юг», которая возводила новую ВПП...
30/11/2020
В минувшую субботу одесситы посадили аллеи магнолий в Стамбульском парке и в Ботаническом саду университета им. И.И. Мечникова на Французском бульваре. Об этом сообщил создатель платформы «Доброе дело», лауреат нашего конкурса «Люди дела» по итогам 2018 года Анатолий Кавун...
Все новости



Архив номеров
декабрь 2020:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


© 2004—2020 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.031