|
|
   |
Недарма люди кажуть, що добре слово лікує душу.
Коли людина живе у поганому суспільстві, де всі завжди лаються, кричать один на одного, а до цієї людини ставляться дуже погано, вона може навіть захворіти. Ще гірше, коли ця людина — дитина. Наприклад, ці люди — її мати і тато, які ніколи не слухають і не допомагають один одному. Та що говорити про допомогу! Вони навіть ніколи доброго слова не скажуть. А з дитиною майже не розмовляють, змушують виконувати тяжку працю... Дитина може захворіти, втекти з дому або зробити ще щось жахливе. Бачите, коли нема ані ласки, ані доброго слова, можуть статися дуже погані речі.
А ви читали оповідання «Добре слово»? Я читала. Це оповідання навчило мене, що інколи людині більш потрібно добре слово, аніж солодощі або подарунки.
А як ви висловлюєте свою турботу про інших?
Мені здається що коли ми думаємо про інших й турбуємося про них, у цих людей неначе промінчик промайне у душі. Знаєте, чому я так гадаю? Бо таке саме відчуття з’являється і у мене. Я впевнена, у вас теж були схожі ситуаціі. Наприклад, у шкільній їдальні всім роздавали по одній цукерці, а ти трішки спізнився, і твою цукерку з’їли. Звісно, це дуже засмучує, а тут підійдуть твої однокласники втішати.
— Мені тебе так шкода, адже цукерка була така смачна, — скаже перший.
— Не розумію, як таке могло статися, — скаже другий.
А тут підійде третій, щиро посміхнеться і віддасть свою цукерку.
Дуже приємно відчувати, що людина забула про себе і віддала те, що по праву належало їй, — розумієш, що вона могла залишити цукерку собі, але не зробила цього, бо думала про тебе.
Якщо ви будете турбуватися про інших — їх життя стане трішечки світліше, а разом з ними і ваше. Пам’ятайте, це дуже важливо!
Таїсiя КОВАЛЬЧУК. Учениця 4-го класу школи № 64.