|
Я бачу десь у далинi...
Чи то наснилося менi?
Лунає пiсня в чистiм полi,
А в небi сяють ясно зорi,
I свiтлий мiсяць помiж них,
Як мiж подруженьок своїх.
А край села цвiте калина...
Схиляє гiлки до води...
Сором’язлива, мов дiвчина...
Чи то наснилося менi...
Я бачу хлiб в широкiм полi,
Шумить колосся золоте,
А в хатi, рiдне серце моє, —
Старенька мати щось пряде.
Я бачу верби над ставами,
Сади вишневi, i лани.
Козацький степ, стареньку маму...
Чи то наснилося менi?
Елена Глызь