|
|
   |
Хто в Одесі не знає Хобарта Ерла? Питання — риторичне. Цей талановитий диригент зайняв своє місце в культурному житті одеситів. Нагадаємо, що Хобарт Ерл входить до числа лауреатів редакційного конкурсу «Люди справи».
Але, як у кожної людини, у героя нашої публікації є захоплення. З задоволенням зараз про це розповімо.
— Хобарте, в одному зі своїх давніх інтерв’ю ви сказали: «Шкода, що в Одесі гольф-майданчиків немає, адже я, можна сказати, фанат гольфу». Ваші побажання були почуті, і ось у червні цього року ви вже грали на першому одеському гольф-полі на Ланжероні. Як вам, як досвідченому гольфісту, здається — якими є перспективи цієї локації?
— Взагалі, коли я вперше — це був 1991 рік — відвідав Трасу здоров’я серед усієї цієї приголомшливої зелені на березі, я моментально зрозумів, що це самою природою створене унікальне місце для гольф-майданчика, — розповідає Хобарт Ерл. — Але, що я теж зрозумів у ті роки, марно про це говорити, тому що мене тодішні одесити вважали би за божевільного. До речі, одного разу в місті Південне, спілкуючись за столом після концерту, я сказав: як класно було б побудувати майданчик для гольфу біля моря. Це були 90-ті роки. І хоча мене в Піденному дуже любили, присутні подивилися на мене, як на інопланетянина. Але це і абсолютно нормально, тому що ми, гольфісти, — всі божевільні, — додає знаменитий диригент.
До речі: ці слова Хобарта Ерла почуті — сьогодні гольф-майданчик будується недалеко від Південного. Але продовжуємо розпитувати диригента.
— Ви відвідали багато міст та країн. Чому саме Одеса стала для вас другою домівкою?
— Хронологічно можна вважати Одесу моїм п’ятим будинком. Чому так? Це, мабуть, просто Доля.
— На першому місці у вас, звичайно, музика. А коли граєте у гольф, яка мелодія найчастіше звучить у вашій голові?
— Абсолютно ніяка. Якщо на гольф-майданчику ти думатимеш про щось інше, твоя гра добре не піде.
— Є відомий вислів «Архітектура — це застигла музика». А як би ви пов’язали між собою музику та гольф?
— Навіть не знаю. Хоча я ставлюся з великою пристрастю до обох з них. Я пам’ятаю книгу колишнього прем’єр-міністра Великої Британії сера Едварда Хіта, в якій він писав, що гольф, музика та вітрильники — три його найулюбленіші розваги. Цікаво, що у мене на третьому місці у списку улюблених дозвіль якраз управління вітрильником. Я на цьому виріс. І у Венесуелі у Карибському морі, і у Шотландії — біля Північного моря.
— Чи вважаєте ви, що розвиток гольфу в Одесі, зокрема гольф-парку на Ланжероні, допоможе покращити імідж міста?
— Безперечно. Це у будь-якому разі плюс для туризму. Я радий, що у місті з’явилася така локація, на яку можна привести моїх іноземних друзів.
— Чи погоджуєтесь ви з тим, що добре розвинена гольф-спільнота дозволить Одесі привернути увагу великих міжнародних бізнесів?
— Гольф не був призначений як гра для спілкування, але потихеньку друзі почали проводити все більше часу на гольф-майданчиках, а ще їхні сусіди, колеги, а також бізнес-партнери. Так, набагато приємніше вирішувати деякі питання на свіжому повітрі, ніж в якомусь офісному приміщенні. Гольф-парк на Ланжероні стане ще одним іміджевим успіхом Одеси.
— Ваші концерти люблять одесити та гості міста. Чи є у вас свій секрет успіху?
— Це дуже тонке питання, тим більше, що диригування — темна справа, і ніхто не може пояснити до кінця, чому кожен оркестр звучить по-іншому з іншим диригентом. Безумовно — і я це говорю завжди своїм музикантам — підготовка та зосередженість — це дві обов’язкові риси успіху. Якщо вони обидві є, то все інше в руках Господа Бога, але якщо однієї з них немає, тоді — ховайся!
На питання про плани і проєкти Хобарт Ерл відповів лаконічно — наберіться терпіння, незабаром все побачите. Але вже зараз проанонсовано концерти до Дня міста 29 та 30 серпня.
Сергій ТЕТЕНКО, Інна ІЩУК