Такое название носит персональная выставка одесского художника Григория Вовка, открывшаяся в арт-центре «Markoff’» (Троицкая, 7). Мастер не боится экспериментировать и пробовать новые техники, не боится быть разным, и ему, по большому счету, неважно, узнают его манеру на этот раз или нет. Григорий Петрович просто выше этого. Религия, философия дают ему пищу для размышлений, суетный поиск успеха не для него. Успех он находит в устойчивом...
В субботу 2 февраля в 18.30 в кинозале «Ю-Синема» на Одесской киностудии (Французский бульвар, 33) зритель сможет увидеть новые фильмы российско-американского кинорежиссера, заслуженного деятеля искусств России Владимира Аленикова — постановщика получивших широкую популярность кинолент «Приключения Петрова и Васечкина», «Биндюжник и Король», «Короли российского сыска», «Улыбка Бога, или Чисто одесская история» и других.
Концерты Национального одесского филармонического оркестра (художественный руководитель и дирижер — заслуженный артист Украины Хобарт Эрл) с участием солистки, лауреата международных и всеукраинских конкурсов Надежды Сычук (сопрано) состоялся 25 и 27 января.
Так назвал Борис Федорович Деревянко свою «колонку редактора» — «вступне слово» — в первом номере литературно-публицистического приложения к «Вечерней Одессе» «192 сходинки». Газета в газете увидела свет в мае 1997 года. До этого в «Вечерней Одессе» под таким названием выходила литературно-публицистическая страница.
В июле вышел второй номер приложения. Борис Федорович зарегистрировал «192 сходинки» в областном управлении юстиции как отдельное издание...
Колектив Одеської нацiональної музичної академiї iменi А. В. Нежданової дiяльно, з молодечим ентузiазмом готується вiдзначати у нинiшньому роцi свiй сторiчний ювiлей. Золотi сторiнки iсторiї першого музичного вузу на теренах України мiстять сотнi iмен високообдарованих педагогiв, ще бiльше — випускникiв: вокалiстiв, скрипалiв, пiанiстiв, композиторiв, якi прославляють альма матер своїми талантами не лише на просторах вiд Карпат до далекого Сходу, але й у всьому свiтi. Варто погортати унiкальне видання — «Словник спiвакiв України», укладений Iваном Лисенком, щоб переконатися, наприклад...
У довiдковiй лiтературi про музикантiв i художникiв текст персоналiй мiстить прiзвища наставникiв по фаху. Письменницькi бiблiографiчнi джерела про тандем педагог-вихованець не згадують. Але маємо вагомi пiдстави назвати Василя Полтавчука учнем видатного лiтературознавця, лауреата Державної премiї iм. Т. Г. Шевченка Василя Васильовича Фащенка.
В Одесi та за її межами Олега Семеновича Олiйникова знають у багатьох творчих iпостасях. Його вiршi просякнутi лiризмом, музичнiстю словесного ряду, тож композитори охоче кладуть їх на музику. Проза населена не клонами хрестоматiйних образiв чи модними привидами постмодерну, а розгортає сюжети на основi iсторичних фактiв чи подiй, можливо, призабутих з плином iсторiї або ж iгнорованих на догоду мiнливим офiцiйним концепцiям. А ще Олiйникова шанують в колах краєзнавцiв, дослiдникiв театральної i музичної бiографiй Одеси i Причорномор’я.
Варто назвати дату народження Михайла Євгеновича Циби — 18 сiчня 1928 року, аби стало зрозумiло, якi випробування випали на його долю. Спочатку батька, а потiм усю родину голодний мор вигнав з села до Луганська. Матiр вiдбула 5 рокiв в гулагiвських таборах.
Магiя Слова здружила двох Борисiв — Нечерду i Дерев’янка — ще на початку 60-х рокiв минулого столiття. Обидва працювали в обласнiй, пiзнiше — у зональнiй молодiжнiй газетi. Обидва зi студентських рокiв виявили лiтературнi здiбностi.
Долю Дмитра Романовича Шупти багато в чому визначило сакрально-фiлософське поняття «генiй мiсця». Вiн народився 20 сiчня 1938 року на землi, освяченiй iменем i життям просвiтителя i поета Григорiя Сковороди. Як вiдомо, вiн багато мандрував, зокрема й Лiвобережною Україною, вiддаючись творчостi, фiлософiї «серця».
