|
|
   |
ХХVІІІ обласний фестиваль української книги «Безмежність української книги» пам’яті Михайла Грушевського відбувся в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М. С. Грушевського.
Зазвичай, кожен з фестивалів присвячується значимій літературній події країни. Цього року фестиваль мав назву «Шевченко — це ми, а ми — це Україна» і був присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.
Святковий настрій гостям фестивалю створила музично-інструментальна програма «Краси і волі музика одвічна» саксофоніста, провідного методиста Одеського обласного центру української культури Дениса Дмитрика.
В фойє бібліотеки всі охочі змогли долучитися до майстер-класів майстринь декоративно-ужиткового мистецтва Центру «Чарівний світ витинанки» від Маріанни Панасюк та «Степовий південний розпис» від Антоніни Димової та Тамари Білоглазової, власноруч створити витинанку — паперового янгола.
Фестиваль розпочався з виконання ученицею школи педпрактики Одеського фахового коледжу мистецтв імені К.Ф. Данькевича Катериною Сирих Державного гімну України. Ведуча свята народна артистка України Діана Мала розповіла історію юної виконавиці. Незважаючи на її малий вік, вона вже пройшла через багато випробувань. Коли у 2014-му її рідне місто Макіївку окупували російські війська, дівчинці виповнився лише один рік. Родина Каті залишила попереднє життя — рідний дім, бізнес, друзів, аби дістатися тієї частини України, де на той час не було війни. Вони були свідками боїв за Донецький аеропорт, дивом, під обстрілами, виїхали на своїй автівці поруч з важкою військовою технікою. За ці роки Катя помітно виросла, встигла разом з батьками пожити в Херсоні та інших містах. А з 2017 року Катя Сирих мешкає в Одесі, розвиває свій талант та чекає на перемогу та мир, як і усі діти та дорослі нашої країни.
Поряд з творами юних митців унікальний експонат виставки — книга «Рисування й малювання» авторства Фотія Степановича Красицького, видатного українського художника, педагога та внучатого племінника Тараса Шевченка. Ця книга, написана 1929 року, є першою в Україні працею, яка систематизувала основи рисунку та живопису українською мовою і стала справжнім орієнтиром для кількох поколінь митців. Цікаво, що Фотій Красицький навчався мистецтву рисування і малювання в стінах Одеського художнього фахового коледжу у 1892—1894 роки (майстерня Киріака Костанді).
Гості фестивалю з насолодою і захопленням слідкували за театралізованою виставою «Кольори рідної землі» у виконанні Театру гриму і костюму Одеського театрально-художнього фахового коледжу (керівник — Володимир Саган, викладач, заслужений працівник культури України). Ліричними піснями «Мелодії, що гріють наші душі під час підступної війни» розчулили студенти Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, що навчаються за класом бандури заслуженої діячки мистецтв України, професорки Ніни Морозевич — Руслан Енютін, Валентина Лупуляк, Сергій Малдрик, Софія Ничай, Альона Хілько.
Родзинкою фестивалю став обласний поетичний флешмоб «Мій Шевченко», в якому взяли участь більше сотні читачів та бібліотекарів публічних бібліотек області.
До програми фестивалю приєднались митці-васильківці — актори Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька — з літературно-драматичною композицією за поемою Т. Г. Шевченка «Катерина». 135 років минуло відтоді, як Кобзар написав цей доленосний твір. Наше сьогодення диктує нове прочитання поеми. Авторка композиції за поемою Любов Федченко роздуми над історією кохання Катерини вклала у назву «Безталання кохання. Плачі української землі». Катерина (у виконанні акторки Ірини Шеляг) — уособлений образ українки-дівчини, матері — нашої України.
Саме про це від імені поета оповів нам заслужений артист України Павло Шмарьов. З відстані століть актор розмірковує про «безталанне кохання» Катерини. У творчості поета тема Катерини продовжилася: Шевченко-художник писав картину «Катерина».
Звучали українські народні пісні, пісні на слова Тараса Шевченка. Репродукція картини «Катерина»: постать Катерини у промені сонця на тлі українського степу — викликала в уяві образ Мадонни.
В рамках фестивалю була представлена колективна наукова праця бібліотеки — бібліографічний покажчик «Завжди сучасний: 210 років від дня народження Т. Г. Шевченка», з яким присутніх ознайомила завідувачка редакційно-видавничого сектору Олена Ласкевич. Покажчик вміщує книги з колекції творів Т. Г. Шевченка, мистецтвознавчі, літературознавчі видання, присвячені його життю та діяльності, а також містить бібліографічний опис анотованих статей періодичних видань. Структуру покажчика складають 5 великих розділів, які охоплюють усі сфери життя та творчості Т. Г. Шевченка. Всього 878 позицій. У покажчику представлені видання українською та 25 мовами світу, які зберігаються у фондах бібліотеки, що вийшли друком у період 1991—2024 рр., роки незалежної України.
Цікавим та пізнавальним закінченням кожного дня фестивалю були лекції доктора історичних наук, професора кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін ОНУ імені І.І. Мечникова «Шевченкова Одеса» Тараса Гончарука та кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури та компаративістики ОНУ імені І. І. Мечникова «Довелось запить з московської чаши московську отруту» Ірини Нечиталюк.
В дні фестивалю бібліотека стала простором єднання історії та сучасності.
Ольга БУЛГАКОВА. Заступник директора з наукової роботи Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського. Фото Сергія Гуменюка