За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Культура

З книжкової полицi: про Святого Миколая

№141—142 (10841—10842) // 12 декабря 2019 г.
З книжкової полицi: про Святого Миколая

До циклу зимових свят, за давньою та доброю традицiєю, Одеська нацiональна наукова бiблiотека проводить святковi заходи, зокрема, соцiопросвiтницький проект «Гостинна книгарня», який вiдкриває книжково-iлюстративна виставка до Дня Святого Миколая пiд назвою «Добро як сенс життя».

Майже всi країни Європи, Азiї та навiть Сходу мають свої цiкавi традицiї шанування i святкування дня Святого Миколая. В культурi рiзних народiв вiн вiдомий пiд рiзними iменами: Мiклаш, Йолопукi, Сейнт Нiколаус, Сантаклос, Фадер Крiсмас, Пер Ноель, Сiнтер Клаас та iншi.

В Українi день Святого Миколая здавна був важливим i веселим святом. Про це свiдчить численна дослiдницька, наукова та популярна лiтература, що представлена на виставцi.

Джерельною базою експозицiї стали науковi та академiчнi дослiдження професiйних iсторикiв i мистецтвознавцiв, працi церковно-iсторичного характеру про життя та дiяльнiсть Святого Миколая, етнографiчна лiтература, що висвiтлює вiтчизнянi i свiтовi традицiї, художня та дитяча лiтература (вiршi, пiснi, оповiдання, легенди тощо). Варто окремо зупинитися на декiлькох виданнях, якi, на думку бiблiотекаря, заслуговують на увагу, i якi рекомендуємо читати, щоб зрозумiти значення цього свята у нашому духовному й культурному життi.

Передусiм, наше «одеське» видання — дослiдження Надiї Верещагiної, iсторика культури, кандидата iсторичних наук, доцента ОНУ iм. I.I. Мечникова «Николай Мирликийский — духовный патрон новообращенного Киева» (Одеса, 2012 р.). Монографiя розглядає культурологiчну традицiю старокиївського шанування архiєпископа Мир Лiкiйського Миколая та доводить визначальне значення вiтчизняного культу у формуванні схiднослов’янської традицiї шанування Святого Миколая. Також варто звернутись до бiльш популярної статтi панi Надiї: «Iконописне чудо Миколая «Мокрого» в Свято-Макарiвськiй церквi», де йдеться про чарiвну iсторiю iкони i пов’язаний з нею сюжет «Чудо з немовлям».

Слiд вiдзначити, що культурологiчнi роботи Н. Верещагiної є результатом серйозної дослiдницької роботи, займають чiльне мiсце в iсторiї православної культури i поширюють iнтерес до духовного i матерiального спадку Київської Русi.

Вже декiлька рокiв поспiль у читачiв бiблiотеки користується популярнiстю — монографiя Iгоря Кiсарова «Святий Миколай Чудотворець: факти, перекази, сучаснiсть» (Миколаїв, 2012 р.). В книзi — стародавнi та сучаснi факти про Святого Миколая: життєпис, велика кiлькiсть свiдчень про чудеса, рiзноманiтнi жвавi iсторiї. Окремим роздiлом представлено шанування Святителя у релiгiйнiй та народнiй культурi; цiкаво простежується зв’язок традицiї з сучаснiстю. З глибокою повагою i любов’ю подано iсторiю мiста Миколаєва, що отримало назву на честь Святого. Книга надзвичайно пiзнавальна i адаптована як для церковного, так i для свiтського сприйняття. Корисним i сучасним додатком до книги є DVD-диск з iнформацiєю про Святого Миколая: репродукцiї iкон та зображень; свiтлини пам’ятних i знаменних мiсць, пов’язанi з Чудотворцем; тексти найбiльш поширених молитов тощо.

Святий Миколай — один з найулюбленiших i найпопулярнiших образiв українського церковного малярства. Українська iконописна традицiя образу Святого Миколая становить одну з найбiльш значущих тематичних груп серед збережених пам’яток українського середньовiчного мистецтва. Про основнi традицiї в зображеннi Святого Миколая в iконописi розповiдає Любов Бурковська у книзi «Iкони святого Миколи в українському малярствi кiнця ХIV — ХVI столiть: ґенеза, особливостi iконограф» (Київ, 2015). У книзi розкрито ґенезу, iконографiю та семантику українських iкон св. Миколи кiнця ХIV — ХVI столiть; розглянуто особливостi та шляхи адаптацiї образу в мистецтвi Київської Русi; дослiджено закономiрностi та принципи побудови житiйних iкон святого тощо. Видання довершує чудове оформлення (так i хочеться взяти до рук!) та численнi iлюстрацiї.

До питання традицiї iконопису звертається мистецтвознавець, науковець Нацiонального художнього музею України Iнна Пархоменко. Її розвiдки публiкуються на сторiнках перiодичних видань, зокрема у журналi НХМУ «Музейний провулок» (№ 1 (3), 2005) та у журналi «Православний вiсник» (№ 1, 2003). У статтi «Унiкальна iкона святителя Миколая (ХVI ст.) iз Слупського монастиря м. Києва» панi Пархоменко знайомить читача з ранiше невiдомою i рiдкiсною iконою Святого Миколая, що зберiгається в Нацiональному музеї, i яка нiколи не експонувалася i не дослiджувалася.

На виставцi можна побачити унiкальнi раритетнi книги (виданi на рубежi ХIХ — ХХ ст.), що не втратили своєї актуальностi i сьогоднi. Серед експонатiв — перлина релiгiйної лiтератури, видання славетної одеської друкарнi Євгена Фесенка «Жизнь и чудеса святителя Христова Николая Чудотворца, архиепископа Мир Ликийских» (Одеса, 1894).

Надзвичайно широко образ Святого Миколая представлено в художнiй лiтературi, вiршах, фольклорних творах. Данину цiй традицiї вiддав i Iван Франко, склавши вiрш «Чудо з утопленим хлопцем» i казку «Суд Святого Миколая» про дива i мудрiсть Чудотворця. Сучасна поезiя i твори Лариси Недiн, Людмили Вовк, Теодори Савчинської-Латик, Мечислава Малiнського та iнших пронизанi iдеалами людяностi, добра та любовi, якi впродовж свого життя стверджував Святий Миколай, i якi яскраво проявляються саме у цi свiтковi днi.

Для родинного читання пропоную «Книгу, яку треба прочитати до Дня Святого Миколая» (Київ, 2017). Важливо пояснити дитинi, хто такий Святий Миколай i чому треба чемно поводитися, робити добро, пробуджувати найщирiшi паростки душi. Книга нагадає про походження свята, його звичаї та традицiї, а вишуканi iлюстрацiї створюють справжнiй святковiй настрiй.

PS. А добро дiйсно зараз витає у повiтрi! Коли писалась ця стаття, до бiблiотеки завiтав Юрiй Немченко, науковець, читач, як то кажуть, з багаторiчним стажем, і подарував декiлька примiрникiв книги своєї доньки, фiлолога i письменницi Iрини Немченко «Вiдтiнки моєї долi»: поезiї про життя, любов i вiру у добро.

Отже, напередоднi «зимового» Миколая та з нагоди новорiчних свят запрошуємо до Одеської нацiональної наукової бiблiотеки ознайомитися з виданнями, оглянути виставку, зробити щось добре i гарне фото на пам’ять.

Виставка експонуватиметься до 10 сiчня 2020 року.

Свiтлана ГЕРАСИМОВА. Провiдний бiблiограф вiддiлу зв’язкiв з громадськiстю та реклами бiблiотеки



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
10/08/2020
В Азербайджане спущен на воду для окончательной достройки нефтеналивной танкер «Кельбаджар», построенный ООО «Бакинский судостроительный завод» по заказу Азербайджанского Каспийского морского пароходства (ASCO)...
10/08/2020
Впервые за время карантина главный детский центр страны «Молодая гвардия», что находится в Одессе, принял на отдых ребят. Первая летняя смена заехала 9 августа...
10/08/2020
Авиакомпания flydubai в сентябре возобновит рейсы из Дубая в Одессу. С 5 по 29 сентября перевозчик будет выполнять два еженедельных рейса по маршруту, а с 1 по 24 октября увеличит частоту до трех полетов в неделю...
10/08/2020
Сегодня одесских журналистов, среди которых были редактор «Вечерней Одессы» Олег Суслов и фотокорреспондент Олег Владимирский, пригласили в пресс-тур в село Орловка Ренийского района...
10/08/2020
В Киевском районе продолжается капитальный ремонт (восстановление) покрытия 2-го Китобойного переулка. Работы проводятся на участке от 1-го Китобойного переулка до дома № 17 по 2-му Китобойному переулку...
Все новости



Архив номеров
август 2020:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31


© 2004—2020 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.014