За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Культура

Золотий запас української пiснi

№11 (10566) // 30 января 2018 г.
Золотий запас української пiснi

Першопочатки творчостi Миколи Гоголя глибинно закорiненi в український фольклор, давнi повiр’я, народну демонологiю. У статтi «Про малоросiйську пiсню» письменник називав цей вид фольклору живим, промовистим, звучним лiтописом минулого, в який вмiщається «все: i поезiя, i iсторiя, i батькiвська могила».

Лев Толстой з пiєтетом висловлювався i писав про здатнiсть українцiв словом, пiснею i мелосом виражати свої почуття, болi та страждання. В листi до однiєї своєї кореспондентки росiйський класик зазначав таке: «Нiяка нацiональна музика не виявляла досi своєї народностi з такою величнiстю i силою, як українська, — навiть бiльше, нiж великоросiйська. Слухаючи її, ти бачила б, як вiдкривається перед тобою iсторiя України, ти краще зрозумiла б характер народу, нiж читаючи Гоголя або Конисього».

Музично-пiсенна скарбниця наших предкiв надзвичайно розгалужена, багатошарова, структурована ще в дохристиянськi часи. Її найдавнiша частина — обрядово-календарнi виспiви — колядки, щедрiвки (цього жанру не знають навiть нашi найближчi сусiди), веснянки, русальнi та петрiвочнi, купальськi, жниварськi (з обжинковими разом). Свiт здавна дивують i цiкавлять родинно-звичаєвi, ментально увиразненi пiснi: про кохання, весiльнi, колисковi — щиросерднi, сповненi жертовною силою, веселi чи тужливi, з рiзновидами чоловiчих та жiночих.

Саме цей музично-образний масив народної творчостi розпросторився у християнському свiтi: спочатку у списках, а далi у виглядi друкованих перекладiв українських пiсень. Такi збiрники спочатку виходили у польських, чеських, словацьких, угорських землях, а далi вже були нiмецькi, французькi, англiйськi, датськi, iталiйськi, голландськi, скандинавськi видання.

Справжнiй вибух вiльнолюбного творчого генiя нашого народу спричинили визвольнi змагання в добу козаччини i гетьманства, а також пiсля введення росiйським царизмом крiпацтва в Українi. За три-чотири столiття були створенi могутнi пласти козацьких дум, iсторичних, антикрiпацьких, рекрутських i солдатських, чумацьких, строкарських, заробiтчанських пiсень. А водночас зародилося i славетне кобзарство.

На сьогоднi фольклористи i музикознавцi облiкували бiльше 20 тисяч пiсень з нотами. Значну частину з них включали до вертепних, обрядових iгрищ, iнтермедiй та iнтерлюдiй. Iз зародженням мистецької української драми («Наталка Полтавка» i «Москаль-чарiвник» I. Котляревського). Зi створенням професiйного нацiонального театру пiсенний вокал залунав зi сцени. Величезний внесок у збагачення пiсенного мелосу внесли композитори М. Лисенко, О. Рубець, О. Кошиць, Я. Степовий, Ф. Колесса, Л. Ревуцький, П. Сокальський, Д. Сiчинський, П. Нiщинський,

О. Китастий, Б. Лятошинський.

Лише розповсюдження писемностi, а разом — нотного письма, в новiтнi часи винаходи засобiв звукозапису гарантують «увiчнення» фольклору, хоч i не тотальне. Нотнi записи з’явилися у Києвi лише в ХI столiттi. Але ще довший час записувалася тiльки церковна музика. Першi збiрки з’явилися друком у ХIХ столiттi, як i науковi дослiдження у цiй царинi. До збору i запису фольклору активно включилися письменники i науковцi. А вже у другiй половинi ХХ столiття видавництво «Музична Україна» випустило серiю таких персонiфiкованих колекцiй: Iвана Манжури, Iвана Франка, Степана Руданського, Маркiяна Шашкевича, Павла Тичини, Євгенiї Ярошинської, Михайла Стельмаха та iнших лiтераторiв. А записи з голосу Лесi Українки, Миколи Лисенка, Климентiя Квiтки, Днiпрової Чайки були виданi з повним нотним супроводом. Так само друком побачили свiт записи виконавцiв з народу — Явдохи Зуїхи, знаменитих лiрникiв, кобзарiв та бандуристiв. Накладом вiд 15 до 30 тисяч примiрникiв побачили свiт десятки малоформатних жанрово-тематичних пiсенникiв, а хрестоматiйнi збiрники у серiї «Шкiльна бiблiотека» — стотисячниками!

Письменник-енциклопедист, знавець національної музичної культури Іван Максимович Лисенко у свій час підготував унікальний «Словник українських співаків» (з чотирьох сотень персоналій довідника — майже половина з успіхом виступали на найпрестижніших сценах світу, в еміграції очолювали в Західній Європі, на Американському континенті, в Австралії відомі оперні театри, консерваторії, вищі музичні школи). Потім подивував читацьку і музичну публіку «Словником музикантів України», «Словником українських опер».

Переступивши 80-й рік життя, Іван Максимович порадував нас «Енциклопедією української пісні». Звичайно, це не каталог усього пісенного багатства — опублікованого чи зібраного у фондах Інституту музикознавства, фольклору та етнології. Для цього 370 сторінок було б замало. Упорядник відібрав близько двох тисяч найпопулярніших пісень, подавши «родовід» кожної — з якого часу відома, де була поширена (зокрема й за рубежами України), названі професійні автори обробок, а також прізвища відомих виконавців, записи на платівках та інших носіях.

А ще «Енциклопедія української пісні» розповідає про найуславленіших збирачів, пропагандистів, дослідників, авторів музики і текстів, творів, які стали йменуватися народними. Знайшли відображення в книзі творчі біографії уславлених хорів і капел в Україні та за її межами, основою репертуарів яких були народно-пісенні твори.

Нова книга-довідник має тираж всього 100 примірників, які спромігся оплатити автор енциклопедії. Ганебно мізерний тираж! Пригадується, що «Словник українських співаків» 17 років пролежав у видавництві в радянську пору: бачте, емігрантський склад персоналій ставав на заваді видання. І лише після 1991 року і за гроші доброчинців з діаспори таки було здійснене перше видання. Як бачимо, владні інстанції вже третє десятиліття не дбають про золотий запас національної пісні. Отже, танцюють під чужу дудку чи мелодію...

Анатолій ГЛУЩАК



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
13/02/2019
Строители уже снесли часть торговых сооружений в центре рынка, расчистили и оградили территорию. На этом месте запланировано установить новые торговые павильоны. Кроме того, будет отремонтирован «Фруктовый пассаж»...
13/02/2019
Правительство пообещало в марте этого года снова пересчитать пенсии. Однако выплаты в новом размере получат не все...
13/02/2019
Постоянная депутатская комиссия по вопросам транспорта, дорожного хозяйства, связи и морехозяйственного комплекса Одесского горсовета одобрила проект инвестиционного договора о внедрении в Одессе электронного билета. Внедрять электронный билет будет ООО «Одесская городская карта»...
13/02/2019
По распоряжению городского головы библиотечным работникам ежемесячно, до конца 2019 года, из городского бюджета будут доплачивать 100 гривен...
13/02/2019
На днях Верховная Рада Украины закрепила в Конституции евроинтеграционный путь развития страны. В этой связи, безусловно, становится еще более интересным вопрос о том, как работают органы управления ЕС: Европарламент, Европейская комиссия, Комитет регионов...
Все новости



Архив номеров
февраль 2019:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28


© 2004—2019 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.049