За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Культура

Iван Алчевський — чорноморськi трiумфи

№78—79 (9800—9801) // 30 мая 2013 г.
Iван Алчевський

Уславлений український спiвак Iван Олексiйович Алчевський, голос якого звучав на багатьох свiтових сценах (Росiя, Францiя, Англiя, США), мав честь спiвати i в Одесi. Восени 1914 року, коли розпочалась перша iмперiалiстична вiйна, вiн спiвав на сценi знаменитого паризького театру «Гранд-опера». Але з огляду на воєннi подiї, боячись бути вiдрiзаним вiд батькiвщини, вiн розриває угоду з театром i пароплавом (не без труднощiв) потрапляє нарештi до Одеси. I тут про нього дiзнається вiдомий оперний антрепренер Л. Сибiряков, який i запрошує його на гастролi до Одеської опери.

До Одеси Iван Алчевський прибув 27 вересня, а вже 29 вересня вiдбулась i генеральна репетицiя «Аїди». Цiкаво, що

I. Алчевський, який спiвав у цiй оперi партiю Радамеса, уже на репетицiї вразив своїм унiкальним голосом, бо йому тодi влаштували овацiю хор i оркестр. Вистава вiдбулась 30 вересня i пройшла з великим успiхом. «Алчевський, — писав рецензент «Одесского обозрения театров», — явище на опернiй сценi видатне. Це спiвак великого художнього смаку з характерною блискучою школою спiву. Всi три регiстри його рiвнi i повнозвучнi, наповненi металом. Особливо у нього сильнi i стiйкi верхи, якi Алчевському даються настiльки легко, i враження таке, що об’єм його голосу виходить за межi граничних нот драматичного тенора».

Вистава мала неабиякий успiх. Потiм був «Фауст» з П. Цесевичем — Мефiстофелем. I тут Алчевський здивував слухачiв тим, що вiн легко може володiти i лiричним голосом, що вiн i довiв партiєю Фауста. «Алчевський ще бiльше закрiпив нас у думцi, — писав той же рецензент, — що в особi цього артиста оперна сцена, безумовно, має велику силу i в цьому велика заслуга прекрасної школи, яка дає йому можливiсть в однаковiй мiрi показувати свiй голос у двох таких рiзнорiдних партiях, як Фауст i Радамес». Звичайно, успiх вистави роздiляв i знаменитий Платон Цесевич, виконавець партiї Мефiстофеля.

Але не меншого успiху I. Алчевський досяг i в оперi «Гугеноти» Дж. Мейербера, де блискуче виконав партiю Рауля, одну з найскладнiших в оперному репертуарi драматичного тенора. Вiдомий музичний дiяч, в минулому одесит, М. Казневський, який слухав його в Одесi, пiзнiше згадував: «Своєю першою появою Алчевський красою голосу, чудовою вокальною технiкою, бездоганним виконанням вокальних фiоритур вiдразу завоював увагу й симпатiї слухачiв. Крiм вокальної завершеностi, яку можна порiвняти з майстернiстю найкращих iталiйських спiвакiв (Карузо, Таманьо та iн.), Алчевський своїм темпераментом, емоцiйнiстю запалював усiх, хто з ним спiвав, показував себе прекрасним драматичним актором у цiй ролi».

14 жовтня I. Алчевський залишив Одесу. Потiм були його трiумфи в рiдному Харковi, Петербурзi та Москвi, де вiн був (поперемiнно) солiстом Марiїнської опери та Большого театру.

А в сiчнi 1915 року I. Алчевський на запрошення того ж Л. Сибірякова знову прибув на гастролi до Одеси. Уперше виступив у «Гугенотах». I знову шалений успiх. Валентину тодi спiвала Борiна, а Марселя — талановитий Г. Мельник. Останнiй також потiм буде пiдкоряти свiтовi сцени, в т.ч. i «Ла Скала». А 23 сiчня в Одесi йшла опера «Галька» С. Монюшка, де головну партiю виконувала вiдома одеська спiвачка М. Де-Рибас, яка мала також неабиякий успiх. Пiд час антракту I. Алчевський пiднiс їй квiти i зачитав адрес, який було опублiковано наступного дня в газетi «Одесский листок». Потiм за участю Алчевського йшла опера «Кармен», де вiн блискуче виконав партiю Хозе. Цiкаво, що цього ж дня (24 сiчня) вiн брав участь також у концертi лiтературно-артистичного клубу. I, нарештi, 26 сiчня на сценi Одеської опери вiдбулася, можна сказати, iсторична вистава. Йшла опера «Ромео i Джульєтта» Гуно, де в головних партiях були зайнятi: I. Алчевський (Ромео) i М. Де-Рибас (Джульєтта). Що цiкаво: обоє вони спiвали французькою мовою i мали великий успiх.

Потiм були трiумфи I. Алчевського в операх «Аїда» (28 сiчня, з Т. Ордою i Борiною) та «Гугеноти» (30 сiчня) i «Фауст» (31 сiчня). Цiкаво, що I. Алчевський виконував двi останнi опери пiдряд на прохання Л. Сибірякова, якого дуже шанував.

Останнiй, третiй раз, знаменитий спiвак гастролював в Одесi весною — лiтом 1916 року. Спочатку вiн дав концерт в залi Купецької бiржi. У програмi були твори росiйських та зарубiжних композиторiв. Акомпанував йому вiдомий тодi пiанiст М. Бiхтер. А в червнi почалися його гастролi на сценi Одеського драматичного театру. Почав вiн свої виступи незвично, оперою «Пiкова дама» П. Чайковського, де спiвав свого знаменитого Германа. Прикметно, що опера йшла за режисурою самого спiвака, про що вiдзначала й одеська преса. Про цю виставу писав у своїх спогадах уже згаданий М. Казневський: «Незважаючи на довготривалi оплески, завiсу довго не опускали. Коли вона опустилась i Алчевський пiд грiм оплескiв з’явився на авансценi, то вiдчувалось, що вiн справдi пережив велику трагедiю маленької людини, яким був Герман. Iншi учасники тiєї вистави говорили, що такої вiддачi вокальної майстерностi, темпераменту, емоцiї вони не бачили нi в кого. Очевидно, музична критика, яка вбачала в Алчевському найкращого в Росiї Германа, мала рацію».

Потiм I. Алчевський спiвав у «Кармен» з К. Васенковою, в «Гугенотах» з П. Цесевичем, «Фаустi» з П. Цесевичем i М. Закревською, «Жидiвцi» з П. Цесевичем. Причому остання вистава пройшла в бенефiс I. Алчевського.

Цiкаво, що в цей час в Одесi гастролювала українська трупа О. Суслова. I вiдомий антрепренер звернувся до I. Алчевського з проханням взяти участь в оперi С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». I знаменитий спiвак, який уже спiвав у цiй оперi на сценi Большого театру, залюбки погодився. Опера пройшла з великим успiхом.

Завершив I. Алчевський свої гастролi в Одесi концертами. Зокрема, на Великому Фонтанi, в театрi Лiгiної, вiн дав концерт на користь товариства, яке займалось опiкою бiдних дiтей. Останнi його виступи в Одесi вiдбулися у мiському саду, зокрема з спiвачкою О. Каплан та П. Цесевичем i В. Каров’я.

Бiльше I. Алчевському не судилося виступати у пiвденнiй Пальмiрi. Невдовзi вся культурна громадськiсть оплакувала передчасну кончину уславленого спiвака на гастролях в Баку (10 травня 1917 р.).

Iм’я I. Алчевського належно поцiновано в Українi. У 1980-му р. вийшла з друку книжка спогадiв i матерiалiв про уславленого спiвака. А в 1999-му в Харковi, рiдному мiстi спiвака, було започатковано Мiжнародний конкурс вокалiстiв iменi Iвана Алчевського. Серед його лауреатiв бачимо й одеських молодих спiвакiв, зокрема, О. Цимбалюка, I. Мартинову, С. Трифонова, В. Регрута.

Iван Лисенко. Заслужений дiяч мистецтв України



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
12/12/2018
Ми є свідками героїчних зусиль цілого покоління наших співвітчизників, які врятували майбутнє для своїх нащадків. Ці люди пройшли крізь ядерне пекло, ціною власного здоров’я та життя оплатили шанс на життя мільйонів...
12/12/2018
В Шанхае провели последний в этом году крупный международный турнир — 4-й этап серии А Karate. В Китай съехалось 1170 участников из 80 стран мира...
12/12/2018
18 декабря с 10.00 до 11.00 состоится прямая телефонная линия заместителя начальника главного управления Пенсионного фонда Украины в Одесской области...
12/12/2018
Вважати недiйсним оголошення, опублiковане в № 136-137 газети «Вечерняя Одесса» за 6 грудня 2018 року на стор. 2 про виявлення та взяття на облiк безхазяйного нерухомого майна, пiдписане Кодимською мiською радою...
12/12/2018
Погода в Одессе 13—20 декабря
Все новости



Архив номеров
декабрь 2018:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31


© 2004—2018 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.042