За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Культура

Сторожовий вогонь таланту

№36—37 (9364—9365) // 12 марта 2011 г.
Поет Станiслав Стриженюк

Поет Станiслав Стриженюк — знакова фiгура культурно-мистецького середовища Одеси. Так його сприймали земляки наприкiнцi минулого столiття, так його оцiнюємо i нинi, коли Станiслав Савович при завидному творчому здоров’ї зустрiв своє 80-рIччя.

Майбутнiй письменник народився на межi Подiлля i Степу в Гайворонi, що на рiчцi Пiвденний Буг. Рукою кинути на пiвдень — постане Саврань (Одещина). З пiвнiчного заходу сусiдить Бершадь (Вiнничина). А трохи далi, коли рушити строго на пiвнiч, — славнозвiсна Умань на Черкащинi.

Батькiвська хата стояла на самiсiнькому березi Богу, як шанобливо називали цю рiчку ще козаки. Краса природи рiднизни, енергетика саду I криницi на подвiр’ї, предвiчний плин рiки до Чорного моря живлять пам’ять i фантазiю поета донинi.

Рiка i доля повели Станiслава на пiвдень, до чорноморської столицi — Одеси. В голоднi повоєннi роки у мiстi жилося сутужно, тож мати радила Стасику шукати дорогу до харчового технiкуму. А вiн поступив до спецiальної середньої школи військово-повiтряних сил. До слова, там в рiзний час навчалися майбутнi космонавти Георгiй Добровольський i Георгiй Шонiн. Однак пiсля закiнчення школи кiлькох випускникiв мандатна комiсiя не допустила до льотної практики. У когось батько перебував в зонi окупацiї. А Сава Стриженюк з Гайворона потрапив пiд Харковом у полон, повернувся додому аж у 1946 роцi — через трудову армiю, котра вiдбудовувала шахти Донбасу. Небо для його сина стало «замкненим», бо не мало кордонiв...

Станiслав закiнчив Одеський полiтехнiчний iнститут, пiсля якого був направлений iнженером-хiмiком у Казахстан. На гiрничому комбiнатi працювали переважно висланi з Кавказу чеченцi, а також жiноцтво зi спецтабору «Алжир» (Акмолинский лагерь жен изменников родины). На кожнiй змiнi, в гуртожитку, на вiдпочинку молодий спецiалiст спостерiгав макабричнi аномалiї постсталiнщини: зламанi беззаконням долi, занапащенi засланням душi. Кадровики попереджали: про спецконтингент на комбiнатi в листах додому не згадувати.

Стриженюка невтримно покликали мiсця, де вiдбував солдатчину Тарас Шевченко — сотню рокiв перед тим. Якось мимоволi з’явилися вiршованi рядки. Станiслав щось записував, щось тримав у пам’ятi. А перегодом почав пересилати поезiї Володимиру Гетьману до Одеси. Той оцiнював «питому вагу» строф, кращi — вiддавав у газету. З легкої руки Володимира Петровича вiршi Стриженюка потрапили до Андрія Малишка, автора безсмертної «Пiснi про рушник». Класик тепло привiтав дебютанта у пресi. Цi ж люди покликали Станiслава в Україну.

Але йому бракувало гуманiтарних знань, обiзнаностi зi слов’янськими та європейськими лiтературами. Рукопис першої збiрки Стриженюка витримав творчий конкурс при вступi до єдиного для всiх народiв i народностей СРСР Лiтературного iнституту iм. Горького.

На початку 60-х рокiв, коли заповiдалося на хрущовську «вiдлигу», там викладали переважно письменники-фронтовики, «жива хрестоматiя». Вони не мали професорських звань, рiдко читали лекцiї в академiчному розумiннi термiну. У групах по 10—12 чоловiк вчили проникати в матерiю художнього твору, розумiти дiю його «кровеносної та нервової» систем, — чи то на прикладах класики, чи поточних публiкацiй, чи рукописи слухачiв семiнару. Надзавданням наставникiв було розбудити i закрiпити навички з руди життєвого досвiду, зi вражень, накопичених у пам’ятi та пiдсвiдомостi, алхiмiєю слова творити самоцiннi, енергоємнi твори, зрозумiлi й потрiбнi людям.

I досвiду, i таланту, i професiйного креативу вистачило на три десятки книг поезiй та перекладiв.

В останнi роки С. Стриженюк плiдно працює в епiграматичному жанрi: в фокусi його гострого слова чиновники i полiтики, учасники «жабомишодракiвок» в лiтературному та мистецькому закулiссi, а також «його величнiсть» новiтнiй мiщанин.

На столi ювiляра епiчнi полотна поезiї та прози — настав час великого формату. Читачi, друзi, однодумцi бажають Станiславу Савовичу успiшного завершення цих i задуманих творiв, своєчасних видань, активного довголiття. Сторожовий вогонь твого таланту горить задля духовностi, маєстату рiдного слова.

3 роси i з води, колего, земляче, трудiвниче!

Анатолiй Глущак

P. S. В творчих органiзацiях непорушне корпоративне правило: гiдно готувати поважнi ювiлеї колег, гласно вшановувати їх працю та вiк. Керiвники Одеської письменницької організацiї Щiпковський i Гаранiн (вам вiдомi цi прiзвища?) вже тривалий час дотримуються правила — дбати найперше про себе i свої iнтереси. Спромоглися вони вiд iменi правлiння оприлюднити лише в «Чорноморських новинах» коротке привiтання, та ще зателефонувати ювiляровi — згiдно з датою. Iншi газети, де десятилiттями друкувався С. Стриженюк, читацький загал, згiдно з такою викривленою логiкою, — нехай «вiдпочивають». А може самим «начальникам» — пора на вiдпочинок? Аби за своїми ж «правилами» готуватися до власних круглих дат.



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

12.03.2011 | Олег Базак
З надзвичайною приємністю прочитав щойно цей матеріал. Мені уперше довелося зустрітись зі Станіславом Савовичем у середині 80-х в процесі роботи над репортажем на замовлення "Вечерней Одессы" (іще "дерев'янківської"!) - про введення в експлуатацію нового багатоквартирного будинку на В. Фонтані. Добродій Станіслав якраз отримав в ньому квартиру - і залюбки розповів юному позаштатнику "ВО" про свої враження від роботи будівельників. Згодом ми спілкувалися вже за інших обставин/подій, переважно літературних. Станіслав Савович, зокрема, вдало перекладав твори італійського поета Коррадо Калабро, не менш вдало зарекомендував себе на державній службі (в облдержадміністрації)... Тож приєднуюсь до слів шанованого мною Анатолія Глущака: "З роси й води, Маестро!"
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
16/07/2025
Одещина впевнено впроваджує «Мрію», повідомляють в Одеській ОВА...
16/07/2025
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль офіційно подав до Верховної Ради заяву про відставку...
16/07/2025
Погода в Одесі 18—23 липня
09/07/2025
З6 по 16 липня в штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж, Франція) Комітет всесвітньої спадщини проводить 47 сесію. Серед інших, розглядаються питання, присвячені нашому місту, зокрема звіт про стан збереження «Історичного центру Одеси»...
Все новости



Архив номеров
июль 2025:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


© 2004—2025 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.056