|
|
   |
«Ви знаєте, як липа шелестить?» —
Питав колись Павло Тичина…
… А знаєте, як липа тихо спить,
Коли її останній лист покине?
Вона стоїть безмовна і журна
В осінню пору листопаду.
Їй холодно, і щулиться вона
Поміж дерев безлистого вже саду.
Їй соромно своєї наготи,
Її одежа на землі жовтіє…
Нелюбий їй цей місяць листопад,
А березень — її осіння мрія.
Я добре знаю це і вже змиривсь —
Така вже доля в листопада…
Нехай же липа тихо-тихо спить
І хай насниться їй весни принада.
Василь Полтавчук