Благодійність під прикриттям шахрайства: як не стати жертвою фейкових зборів на ЗСУ

В редакцію звернулись фахівці кіберполіції. Розповіли, що у зв’язку з великим обсягом інтернет-шахрайства, кіберполіцією проводиться превентивна робота щодо протидії останньому. Дали кілька порад.

У час війни українці неодноразово доводили: наша сила — у єдності та підтримці одне одного. Волонтерський рух, збори на ЗСУ, допомога постраждалим — усе це стало невід’ємною частиною нашого життя. Проте, на жаль, навіть благодійність може бути прикриттям для нової хвилі шахрайства.

Кіберполіція фіксує збільшення випадків шахрайських повідомлень, у яких зловмисники нібито від імені державних установ, військових підрозділів чи благодійних фондів збирають кошти на підтримку ЗСУ. У цих повідомленнях вказуються нібито «офіційні» реквізити карток, QR-коди, а часто навіть використовуються підроблені логотипи держорганів чи справжні фото поранених військових.

Як працює схема

Масове розсилання повідомлень. Це можуть бути SMS, повідомлення в месенджерах, дописи у соцмережах. Їх поширюють через фейкові акаунти або навіть через зламані сторінки знайомих.

Емоційний тиск. Зазвичай текст повідомлення драматичний: «Потрібно терміново зібрати кошти на операцію для захисника», «Офіційний збір для бригади, яка зараз на передовій», «Врятуй життя — зроби внесок просто зараз».

Фальшиві реквізити. Гроші просять надсилати на особисті банківські картки або використовують сервіси для миттєвих переказів без верифікації отримувача.

Що кажуть у кіберполіції

За словами представників департаменту кіберполіції Нацполіції України, щодня фіксуються десятки нових звернень від громадян, які стали жертвами таких схем.

«Шахраї грають на нашій довірі, використовуючи війну як спосіб заробітку. Найчастіше зловмисники видають себе за волонтерів або створюють копії справжніх фондів. Будь-який збір коштів має перевірятися. Закликаємо громадян бути обачними та не переводити кошти на незнайомі рахунки», — повідомляє кіберполіція.

Як розпізнати шахрайський збір

Зверніть увагу на джерело. Офіційні установи (держоргани, військові частини, благодійні фонди) мають перевірені канали зв’язку: офіційні сайти, сторінки з «синьою галочкою» в соцмережах.

Перевіряйте реквізити. Жодна державна установа не збирає кошти на особисті банківські картки. Якщо вам надіслали картку, обов’язково перевірте, кому вона належить.

Пошукайте інформацію про фонд або ініціативу. Відомі волонтери чи організації заз-вичай відкриті: публікують звіти, мають сайти, підтвердження з інших джерел.

Не піддавайтесь емоціям. Шахраї часто тиснуть на жалість або страх. Дайте собі час перевірити інформацію, перш ніж робити переказ.

Додаткову інформацію про різновиди онлайн-шахрайств можна дізнатися на ресурсі «Кібербрама» — це ос-вітньо-інформаційна платформа, створена за ініціативи кіберполіції України, яка допомагає кожному користувачу мережі ознайомитись з най-поширенішими шахрайськими схемами та навчитися ефективно їм протидіяти.

Якщо ви отримали підоз-ріле повідомлення про збір коштів — не залишайте це без уваги. Повідомте про нього кіберполіцію. І пам’ятайте: справжня благодійність не ховається за анонімними картками.

Богдан КРИЖАНІВСЬКИЙ. Начальник 1-го сектору управління протидії кіберзлочинам в Одеській області