|
|
   |
Почну з нагадування. Газета «Вечірня Одеса» має сайт. Там щочетверга публікується свіжий номер. Також на редакційному сайті є архів, де можна знайти публікації, починаючи з 2004 року.
Під газетними матеріалами читач може залишити свій коментар. Для нас, журналістів «Вечірки», наявність зворотного зв’язку дуже важлива. Адже читацька думка дозволяє не лише зрозуміти, чи сподобалася публікація чи ні, а й отримати своєрідне завдання на день завтрашній. Зокрема: чи варто далі розробляти тему, якій було присвячено цей матеріал? Які важливі моменти чи деталі історії, можливо, журналіст упустив? Чи правильно розставлені акценти?
Так докладно розповідаю про значення коментарів під статтями з однієї причини — ми на них дуже чекаємо. На щастя, читачі газети, нехай не так активно, як раніше, але все одно користуються можливістю зворотного зв’язку. Повірте, ми кожен коментар читаємо. І обов’язково — у тій чи іншій формі — реагуємо.
У сьогоднішньому матеріалі під нашою улюбленою рубрикою «Вас слухає «Вечірня Одеса» хочу зупинитися на кількох коментарях. Почну з приємного побажання від нашого читача з 1973 року та автора низки публікацій Ігоря Паночишена:
«Хочу подякувати редактору газети О. Суслову та його колегам за продовження життя газети у складний для країни час. За прагнення зацікавити читача темами строкатого сьогодення, матеріалами про сиве історичне минуле причорноморського міста та регіону. За обговорення планів та перспектив бурхливого розвитку європейської країни. За надання поштовху думати, знати, аналізувати, досліджувати, висловлюватися. За відкриття нових і забутих імен. Без минулого немає майбутнього.
І ще: у липні поточного 2025 року газета відзначить своєрідну дзеркальну дату — 52 роки з дня виходу першого номера. Унікальна подія! Нехай успіх завжди буде з вами!».
Чесно кажучи, якось не замислювалися про майбутню «дзеркальну дату» в історії газети. Тепер же завдяки Ігорю Паночишену думки, як кажуть, закрутилися навколо цифр «25» і «52». Вже не сумніваюся, що дзеркальність трапляється недарма. А що саме дізнаємось ... 1 липня 2025 року.
Дуже приємно було отримати з Америки читацький відгук на публікацію «Я побажаю у новий рік…» (номер газети за 16 січня). Нагадаю, що у матеріалі розповідалося про те, як уже другий рік працює дитяча поетична студія «Літера», ініціатором створення якої виступив поет із США, лауреат редакційного конкурсу «Люди справи», справжній одесит Ілля Камінський. «Вечірня Одеса», як знають читачі газети, є інформаційним партнером проєкту.
Відгук на статтю надіслала Гейл Ньюман: «Який чудовий проєкт — дитяча поетична студія «Літера»! Я разом з вами сподіваюся, що це буде останній рік війни, і діти та їхні родини зможуть повернутися до нового доброго життя. Приємно було читати вірші дітей. Мені цікаві уроки творчості, я багато років працювала над програмою дитячої поезії, і була б рада поділитися деякими уроками для використання у ваших заняттях».
З Гейл Ньюман ми зав’язали листування. Виявилося, наша читачка з-за океану має багатий досвід роботи з творчою молоддю. Нещодавно вона проводила зум-семінар для Центру Голокосту та геноциду в Йоганнесбурзі (ПАР). Гейл запропонувала такий формат для студії «Літера». Пропозиція була зустрінута зі щирою подякою. Просто чудово, що в українських дітей, які навчаються віршуванню у поетичній студії (а це, здебільшого, хлопчики та дівчата із сімей переселенців), є такі друзі.
Багато надійшло письмових поздоровлень на адресу письменника Аркадія Хасіна. Нещодавно він відзначив своє 95-річчя (номер газети за 23 січня). «За сюжетними поворотами життя цієї чудової людини можна поставити не один кінофільм», написав у коментарях Андрій Іванович Митейко.
Від себе додамо: найголовніше, що Аркадій Хасін, як і раніше, у творчому строю. Щомісяця на сторінках «Вечірньої Одеси» з’являються свіжі нариси письменника, він, незважаючи на солідний вік, веде активне громадське життя. Зокрема, Аркадій Хасін робить все для того, щоб жахи Голокосту не були забуті людством, цьому присвячено публікацію в сьогоднішньому номері газети на шостій шпальті.
Завершу огляд читацьких коментарів коментарем під невеликою заміткою «Сам читаю, іншим пропоную» (номер за 7 листопада 2024 р.). У ній розповідалося про соціальну ініціативу ще одного нашого лауреата конкурсу «Люди справи» Юрія Дегаса. Нагадаю, що підприємець отримав редакційну нагороду за створення інклюзивного пляжу. Під час війни цей об’єкт набув особливої ваги, оскільки багато воїнів, які перебувають в Одесі на лікуванні, скористалися можливостями інклюзивного пляжу.
Повертаючись до соціальної ініціативи, нагадаю, що з кінця минулого року певна кількість екземплярів свіжого номера газети надходить до військового шпиталю. Скоро ми розповімо думку про «Вечірню Одесу» наших нових читачів, з якими познайомились завдяки Юрію Дегасу.
Але ось, що написав у коментарі читач на ім’я Володимир: «Шкода, що інклюзивний пляж, створений Юрієм Дегасом, хочуть забудувати. Напевно в Одесі вважають, що черговий ресторан є важливішим, ніж реабілітація наших захисників та захисниць».
Відразу скажу: про конфліктну ситуацію, що виникла навколо інклюзивного пляжу, газеті відомо. Та й багато одеситів про це чули, бо навіть мер міста Геннадій Труханов вважав за необхідне в одному з недавніх інтерв’ю прокоментувати неприємну ситуацію, назвавши винним у тому, що вона сталася, Юрія Дегаса. У свою чергу, підприємець виклав у Фейсбуці чесне та відверте інтерв’ю, в якому дав свою оцінку того, що відбувається, поставивши дуже неприємні питання меру.
Додамо: конфлікт не вичерпано. Його просто поставлено на паузу рядом судових рішень. А це означає, що протистояння між інклюзивним пляжем та рестораном, який передбачається збудувати замість напівзруйнованої будівлі аеросолярію, може спалахнути з новою силою.
«Вечірня Одеса» готується розповісти про всі перипетії цієї конфліктної ситуації.
Чергував на «гарячому телефоні» Олег Суслов