Про найшкідливішу хворобу кісточкових культур

Шарка сливи, або віспа, по шкідливості і негативному впливу на ефективність вирощування плодових дерев роду Prunus є найбільш згубною хворобою для садів на сьогоднішній день. І, як і найстрашніші вірусні захворювання людини, на даний момент шарка, незважаючи на багаторічну історію вивчення і боротьби, не має методів лікування і ефективних хімічних засобів захисту.

Шарка сливи — це серйозна вірусна хвороба сливи та інших видів роду Prunus (абрикосів, персиків, терну, чорносливу, постяної вишні, мигдалю). Збудником шарки (віспи) сливи є ниткоподібний вірус. Високий ступінь шкідливості потівіруса обумовлена, перш за все, величезними втратами величини і якості врожаю — передчасно опадає до 100% абсолютно непридатних до переробки плодів. При зараженні некротичними штамами вірусу можлива повна загибель дерев.

Слово «шарка» в перекладі з болгарської мови означає «кільця» чи «дуги», оскільки саме в цій країні в 1915 році була вперше зареєстрована хвороба сливи, яку потім назвали віспою. Наприкінці XX століття шарка була відмічена у більшості країн центральної та південної Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки. На жаль, в Україні шарка також розповсюджена в тих регіонах, де вирощують сливу. Шарка сливи виявлена у Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Одеській областях.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках, молодих пагонах і плодах. Через 3-4 тижні після цвітіння на листках сливи і аличі утворюються розпливчасті жовто-зелені плями у формі широких кілець або смуг.

На плодах сприйнятливих до хвороби сортів спочатку з’являються характерні візерунки, які складаються з кільцеподібних темно-зелених смуг і плям, по мірі дозрівання плодів забарвлення плям стає фіолетовим. Тканина під ними червоно-бура, частково відмерла і заповнена камеддю. Уражені плоди набувають потворної форми, передчасно достигають і обпадають. З часом на хворих деревах з’являються ознаки розетковості. Гілки і стовбур дерева стають більш щільними, ламкими, присутні ракоподібні нарости, деревина набуває червоно-коричневого кольору.

Оскільки не існує лікування вірусу віспи сливи, і збудник може спричинити руйнівні проблеми в саду, запобігання впровадженню вірусу має вирішальне значення. Найкращий спосіб запобігання вірусу віспи — це посадка дерев, сертифікованих як вільні від вірусу шляхом тестування.

Необхідно щорічно проводити два обстеження (через 21—28 днів після цвітіння, в період дозрівання плодів) — в похмуру погоду, при достатньому освітленні, з усіх боків, бо симптоми можуть розподілятися нерівномірно. Видаляти і знищувати опалі плоди і листя уражених дерев. Щоб не допустити поширення цього небезпечного карантинного захворювання забороняється ввезення посадкового і прищепного матеріалу з місць, де поширене захворювання. Знищення інфікованих дерев — єдиний спосіб боротьби з вірусом.

Ірина ЧУМАЧЕНКО. Провідний спеціаліст сектору фітосанітарних заходів на кордоні