За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Далеке-близьке

Спіткнися і згадай

№91—92 (11435—11436) // 14 ноября 2024 г.
Аркадій ХАСІН

На Близькому Сході — війна. У центрі — Ізраїль. З півдня масовані ракетні удари завдає Іран, чия державна доктрина ґрунтується на одному постулаті: знищення єврейської держави. З півночі Ліван обстрілює ракетами, там розташувалася арабська терористична організація Хезболла. І Ізраїлю доводиться бомбардувати територію Лівану, від чого страждає і мирне населення. У відповідь ракетні удари Ізраїль завдає по Ємену. Це злиденна країна, яка погрязла в багаторічній громадянській війні, яка отримує ракети чи то від Ірану, чи то від Росії. Крім того, Ємен обстрілює судна у Червоному морі, які нібито йдуть до Ізраїлю, щоб паралізувати роботу ізраїльського морського порту Ейлат.

На думку багатьох експертів та політичних оглядачів, війну розв’язав саме... Ізраїль. Тобто — євреї. Але чомусь оглядачі не згадують, що ця війна почалася 7 жовтня 2023 року. Цього дня на молодіжний фестиваль, що проходив на кордоні між Ізраїлем та Сектором Газа, зненацька напали озброєні до зубів члени арабської терористичної організації ХАМАС. У короткий термін було вбито понад тисячу людей, а понад двісті взято в полон. Згодом усі вони також були вбиті. Армія оборони Ізраїлю розпочала війну зі знищення арабських терористів на підставі Статуту ООН.

Але пробачити Ізраїлю самозахист багато хто не може. Інтернет наповнений антисемітськими гаслами. У містах Європи мусульмани влаштовують антиізраїльські демонстрації. Президент РФ, котрий влаштував кровопролитну війну в Україні, коментуючи події на Близькому Сході, сказав, що в нього від люті стискаються кулаки, коли він бачить, що Ізраїль вбиває арабських дітей. І це каже військовий злочинець, на якого Міжнародним судом у Гаазі видано ордер на арешт, і який щодня вбиває українських дітей.

Багатостраждалий єврейський народ зазнавав протягом двох тисяч років гонінь і приниження, погроми в Російській імперії, знищення єврейських містечок у громадянську війну в 20-х роках минулого століття, сталінських репресій після Другої світової війни. Згадайте, як за наказом Сталіна було заарештовано та розстріляно антифашистський єврейський комітет, який у роки війни збирав мільйони доларів для радянської армії. Комітет звинуватили у шпигунстві на користь Америки. До цього комітету входили видатні діячі культури, народні артисти СРСР, поети, письменники. Потім була знаменита «справа лікарів». Радянську пресу заполонили антисемітські статті, євреїв почали виганяти з роботи. Все це безумство зупинила смерть Сталіна 5 березня 1953 року.

У 1948 році за рішенням ООН було організовано державу Ізраїль, євреї отримали свою батьківщину. На другий день після створення цієї держави на неї напали п’ять арабських країн: Єгипет, Сирія, Йорданія, Ліван, Іран. Молода, ще не зміцніла держава вистояла.

За 76 років існування Ізраїль пережив не одну війну зі своїми арабськими сусідами. Ізраїлю дорікають у жорстокості. Але хіба сусіди Ізраїлю, які мріють про його знищення, поводяться з ним менш жорстоко?

Російські пропагандисти, такі як Соловйов і Скабєєва, говорять про Ізраїль, як про загрозу всьому світу. І це кажуть люди, які виправдовуючи війну Путіна проти України, вимагають стерти з лиця землі Харків, Одесу, Київ та інші українські міста.

Кілька років тому я жив у Німеччині. Якось, вийшовши з дому, побачив біля під’їзду вкопану в землю бронзову табличку. На ній були імена євреїв, які жили в цьому будинку у роки фашистської Німеччини. На табличці стояла дата — 1942 рік. Рік, коли ці люди були вивезені до табору смерті Освенцім, де загинули у газових камерах. Пройшовши містом, побачив багато таких табличок. Не розуміючи, в чому річ, зайшов до бюро інформації. Там мені пояснили, що художник Гюнтер Демнич із Кельна поставив за мету відновити пам’ять про німецьких євреїв, які загинули у фашистських таборах смерті. На підставі архівних документів він почав виготовляти ці таблички. Вони є сьогодні у всіх містах Німеччини. Свою титанічну роботу він назвав коротко: «Спіткнися і згадай».

Німці, усвідомивши свою історичну провину перед єврейським народом, покаялися. 7 грудня 1970 року канцлер Німеччини Віллі Брандт, який приїхав до Варшави, став навколішки перед пам’ятником героям повстання у варшавському гетто і сказав: «Вибачте нас». Ця подія облетіла всю світову пресу. Німці не просто покаялися. У Німеччині відновлено всі зруйновані фашистами синагоги. Бундестаг ухвалив закон, за яким євреї колишнього Радянського Союзу змогли приїхати до Німеччини та отримати безкоштовні квартири та безкоштовне медичне обслуговування.

А радянські комуністи, котрі знищили під час влади Сталіна мільйони своїх співгромадян, не покаялися. Більше того, сьогодні в путінській Росії знову вихваляють Сталіна, ставлять йому пам’ятники. Путін розігнав організацію «Меморіал», яка вивчала історію сталінських репресій, намагаючись зберегти пам’ять про мільйони радянських людей, безвинно загиблих.

Коли розпадався Радянський Союз, у Москві виникла антисемітська неофашистська організація «Пам’ять». Її ватажок Васильєв відверто закликав до єврейських погромів. Тисячі євреїв почали покидати Росію, кинувшись до Ізраїлю. Їхні діти, ставши дорослими, сьогодні борються в Армії оборони Ізраїлю.

Нещодавно невеликий Ізраїль з великим почуттям своєї гідності оголосив Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша персоною нон грата, заборонивши йому ступати на ізраїльську землю. Цей високопоставлений дипломат, покликаний захищати міжнародне право, не засудив ХАМАС, Хезболлу і мовчав, коли Іран завдав Ізраїлю масованих ракетних ударів.

Сьогодні два народи — єврейський в особі Ізраїлю та український — відстоюють свою свободу та незалежність.

Спіткнися і згадай.

Аркадій ХАСІН



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

20.11.2024 | Неизвестный автор
Открытая телефонограмма
Олегу Станиславовичу
..............................................

Работают и мост и переправа
на благо мира и его трудов
по разработкам собственного права
всех превращений пламенных голов.
Строка всплывает а потом порхает,
чтоб изложить устойчивый мотив
там, где его по-прежнему не знают
диоптрии неодолимых див.
Все силы бросим на благоразумье
великопостных личностных сторон,
покрыв напевом личностным безумье,
в котором явно слышен нужный звон.
Таким путём насыщенно живём,
надстраивая общий старый дом.
16.11.2024 | Неизвестный автор
Строка в мишень не попадает,
и бьются толпы за углом,
и факела везде летают,
и чудь болезная кругом
не как в сонете, а как в жизни,
описанной давным-давно
во время поминальной тризны
ещё до всякого кино
и средств ускоренной отправки
смолокипящих факелов
для неминуемой доставки
всем, кто желает быть здоров
и счастлив многие века
без упоительных «пока».
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
18/12/2024
Наприкінці літа уряд затвердив зміни до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки. Основний акцент було зроблено «на відновленні інфраструктури з урахуванням безпекових вимог...
18/12/2024
За Угодою для Програми екстреного відновлення між Японською агенцією міжнародного співробітництва (JICA) та Україною до Одеси надійшло 5 одиниць техніки...
18/12/2024
Напередодні новорічних свят в Одесі запрацювали ялинкові базари. У різних районах міста (всього 35 локацій) можна буде придбати новорічні ялинки та сосни...
18/12/2024
Володимир Зеленський заявив, що наразі країна перебуває не в слабкій, але водночас і не в достатньо сильній позиції, аби починати мирні перемовини...
Все новости



Архив номеров
декабрь 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.042