Їх вбили за те, що вони були роми

У минулу п’ятницю, 2 серпня, до Міжнародного дня пам’яті жертв нацистського геноциду ромського народу під час Другої світової війни Музей геноцидів «Територія пам’яті», який відкрився на початку літа у будинку Одеської дирекції «Укрпошти» (вул. Садова, 10), презентував виставку «Пораймос: забутий геноцид».

— Про що ця виставка? — запитуємо.

— По-перше, про пам’ять про ромський народ, який був майже знищений нацистами у роки Другої світової війни, — відповідає директор Музею геноцидів, лауреат редакційного конкурсу «Люди справи» Павло Козленко. — По-друге, це про геноцид, якого взагалі треба не допустити ні для одного із народів. По-третє, виставка показує нам, що відбувається з суспільством, якщо до влади приходять диктатори, маньяки, політичні злодії.

«Пораймос» — це слово в перекладі означає «насильство». Вважається, що від репресій 1935—1945 років в Європі загинуло від 600 тис. до полутора мільйонів ромів. 2 серпня обрано датою вшанування пам’яті жертв геноциду, тому що в цей день в концтаборі Аушвіц загинули останні представники ромського народу. Не оминула трагедія і українську землю. Документально підтверджено понад 140 випадків масового вбивства ромів на теренах окупованої України у 1941–1944 роках, найчисельніші з яких — в Чернігові, Кропивницькому, Бахмуті, Сімферополі, Херсоні. Вже у вересні 1941 року першими жертвами Бабиного Яру стали роми з п’яти таборів навколо Києва.

Експонати виставки «Пораймос: забутий геноцид» розповідають про конкретних людей, про конкретні долі, тому масштаб геноциду циганського етносу сприймається з особливою гостротою.

Олег КСЕНІН. Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО