|
|
   |
Сегодня мы знакомим читателей со стихами М. Палиенко из его нового сборника.
Смуток кузнi цiєї довiку
Вже не вигребти, як золу.
В нiй клепали гострющi ковiньки
На нещастя моєму селу.
З ними бiгли до дня активiсти,
Повилазивши, мов тхори.
На сiльбудi гасла розвiсять
I для них вже грабунки не грiх.
Набрело комiсарiв багато
На людське мозолисте добро.
Вигрiбали останнiй iз хати
Хлiб, зароблений в полi горбом.
До останку геть розорили, —
Земле, воронiв не роди!
З тридцять третього ледве зрiють
Тi горбки, що чесали вiтри.
* * *
Голодовок родиннi знiмки,
Знiмки є, а рiднi нема:
Двi сестрички стоять в обнiмку,
Пуста хата зiя нiма.
Двi соломинки — двi близнючки
Лиш залишились у дворi.
А кропивка така колюча,
Вже не можуть її зварить.
Як стояли, так i сховали
Ув обнiмку сестричок двох...
Мов татарська пройшла навала —
Анi душечки на Рiздво!..
Вiдновили розбиту хату,
Вiдшукався далекий рiд.
Хоч краплиночка, та багатство,
Хай лиш свiчечцi та горiть.
Голодовок знiмки родиннi —
Їх давно нiхто не знiма...
В тебе свiдки є, Україно,
Лиш сестричок давно нема.
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |