|
|
   |
У лютому мiсто Балта вiдзначає непересiчний ювiлей — 100 рокiв з дня виходу першого номера районної газети, яка нинi має назву «Народна трибуна». Це одна з найстарiших газет як на Одещинi, так i в Українi, i iсторiя її попередникiв доволi цiкава.
18 лютого 1920 року, незабаром пiсля встановлення радянської влади в мiстi, у Балтi вийшов перший номер газети «ВIСТИ повiтового революцiйного комiтету», яка проiснувала до середини березня наступного року. До речi, з нею спiвробiтничали молодi письменники В. Катаєв та Е. Багрицький, якi тодi перебували у Балтi як кореспонденти ЮгРОСТа. А вже у квiтнi 1921 року почала виходити газета «Червоне село», яку редагував тодi теж молодий, але з досвiдом роботи в одеському «Бiльшовику», Кость Гордiєнко, майбутнiй письменник, лауреат Шевченкiвської премiї, але восени вiн покинув її. Потiм виходили газети пiд рiзними назвами з рiзними редакторами, i, на жаль, майже нiчого не вiдомо, наприклад, про газети «Плуг i молот» (1922—1923 рр.) та «Балтський селянин» (1924—1925 рр.).
1925 року Балта була визначена тимчасовою столицею новоутвореної Молдавської АРСР, i тут по 1929 рiк видавалась газета «Червоний орач» («Плугарул рош») українською та молдавською мовами. Цiкаво те, що у 1928—1929 роках у нiй працювали письменники Лесь Гомiн (Олександр Королевич, редактор) та Дмитро Май-Днiпрович (Дмитро Майборода). 1930 року, пiсля переходу Балтщини у район Одеської областi, у мiстi стала виходити районна газета «За соцiалiстичну перебудову» (з 1934 року — «Комунар». У нiй у 30-тi роки, зокрема, друкувався письменник Вадим Симакович, що мешкав тодi в районi). 1939 року газета була учасницею республiканської сiльськогосподарської виставки. Дiяльнiсть газети перервала вiйна, i випуск «Комунара» вiдновився весною 1944 року. Пiд такою назвою вона виходила до 1962-го i в рiзнi роки її пiдписували С. С. Жмеренецький, П. Ф. Бондар, Є. З. Лiхтiков (по червень 1941 р.), потiм С. П. Хомич, I. Я. Безпрозваний, П. Н. Плаксiєнко та М. П. Степанов.
У 1962 роцi газета оновила назву — «Народна трибуна», пiд якою виходить i нинi. Тодi її очолив досвiдчений журналiст Г. К. Пархоменко. Мiж iншим, деякий час в редакцiї працювали в майбутньому вiдомi поети Володимир Куликiвський та Олекса Рiзникiв, майже чверть столiття — заступник редактора поет Семен Цванг, майбутнiй росiйський прозаїк Василь Садковський та iншi, понад 30 рокiв — П. Ф. Бондар. Пiсля Г. К. Пархоменка редакцiю очолювали Вiктор Мельниченко (мiж iншим, видатна фiгура у шаховому свiтi — став у 90-тi роки Мiжнародним майстром, гросмейстером України та мiжнародним арбiтром з шахової композицiї), В. К. Чебан, Т. В. Крисько (редакторувала 20 рокiв).
Вже у нинiшньому столiттi редакторами були П. С. Халаїм (вiддав газетi загалом близько 40 рокiв), Л. М. Шелих, О. М. Осадчук та А. В. Рибiцька. Поруч з редакторами багато рокiв i творчих зусиль вiддали газетi в рiзнiй час журналiсти I. М. Бершадський, Л. Й. Сокур, П. I. Ремiзов, М. Ю. Лернер,
М. М. Корнiйчук, Л. Ф. Богачук, С. Б. Кондратюк (45 рокiв), М. Ф. Гершкович (автор цих рядкiв, 23 роки), В. М. Грамотiн i В. О. Скоков, Л. М. Сидоренко, О. М. Борейко, П. С. Кольцов та iншi. Та найбiльшого стажу у «Народнiй трибунi» — 55 рокiв — i заслуженої поваги заробила коректор Л. Г. Iльченко.
Нинi, пiсля роздержавлення газети, колектив очолює досвiдчена журналiстка О. М. Борейко. Поруч з нею працюють теж досвiдченi О. М. Черненко, Р. А. Грушко та I. В. Леонова. Цей невеликий колектив за нових умов i сучасних технологiй тримає руку на пульсi життя й прагне робити газету цiкавою, читабельною, гiдно продовжувати традицiї газети як справжнього лiтописця життя району.
Михайло ГЕРШКОВИЧ, м. Балта