|
Естонцi звично сплачують податки i отримують медичнi приписи онлайн, та попри вразливiсть таких iнтернет-транзакцiй, Естонiю досi не хакнули. Експерт «UkraineWorld» обговорив з Тоомасом Гендрiком Iльвесом, який з 2006-го по 2016 рiк був президентом Естонiї, тему цифрової безпеки.
«500 урядових послуг в Естонiї доступнi онлайн. 98% медичних приписiв робляться по iнтернету. 98% податкiв сплачують онлайн. Естонцi отримують чип, який дiє як сiмкарта, тому можуть робити цi операцiї з телефону, — каже Iльвес. — Є тiльки три речi, якi естонцi не можуть зробити онлайн: одружитися, розлучитися i фiзично передати нерухомiсть (коли ти межуєш з Росiєю, то не хочеш, щоб анонiмнi компанiї купували будинки i землю)».
Естонiя почала перехiд до цифрового суспiльства, об’єднавши людей засобами комунiкацiї. До 1998 року всi естонськi школи були пiдключенi до iнтернету. Країну вкрила мережа вайфай, а лiтнiх людей навчили користуватися комп’ютером.
Водночас Естонiя почала розв’язувати проблему, яка досi гостро стоїть у багатьох країнах: йдеться про цифрову безпеку. «Усi цi засоби захисту, якi люди досi використовують — електроннi адреси з паролями, — забудьте про них. Всi паролi можна зламати», — стверджує Iльвес.
Двофакторна авторизацiя з допомогою другого способу перевiрки особистостi довела свою бiльшу надiйнiсть проти простого пароля. I навiть за такої перевiрки Iльвес зауважує, що одне поширене рiшення — надсилання повiдомленням контрольного коду — недостатньо безпечне, тому що смс-повiдомлення легко хакнути.
«Ми маємо чип i номер, — пояснює вiн. — Чип дає нам шифрування на всiх етапах так, що нiхто не може вкрасти [iдентифiкацiйний номер] посерединi. Маємо номер, що вiдповiдає коду чипа, а далi у нас є шифрування, яке веде туди, куди нам треба».
Iльвес також пiдкреслює, що уряд тримає всi данi окремо i за категорiями. «Полiцiя може переглянути тiльки ваше кримiнальне досьє або адресу, — каже вiн. — Вони не мають доступу до вашої медичної карти. Тiльки ваш лiкар, i нiхто iнший, може переглядати данi про ваше здоров’я».
Цифрування допомогло Естонiї кардинально скоротити корупцiю. «Данi з полiцейського радара записуються в комп’ютер, тому навiть, якщо полiцiянт хоче, вiн не може взяти хабар,— каже Iльвес. — На вищому рiвнi корупцiї це також працює, тому що ви зобов’язанi проводити тендери ... ви повиннi подавати заявки по iнтернету, i є часова позначка».
Попри численнi принади цифрування, Естонiя — одна з небагатьох країн, яка скористалась з усiх переваг цiєї технологiї. «Цифрова трансформацiя — це не про технологiю. Щоб почати, потрiбна полiтична воля, — каже Iльвес, — далi йде полiтика, правовi засади i регулювання».
Цю статтю було спершу опублiковано на сайтi проекту UkraineWorld.
UkraineWorld у Twitter: https://twitter.com/ukraine_world
UkraineWorld у Facebook: https://www.facebook.com/ukraineworld.org/