|
|
   |
На початку тижня в центрі Одеси відбулося відкриття вуличної фотовиставки під назвою «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі». Під час пресс-конференції, яка супроводжувала виставку, правозахисники, представники влади, кримські журналісти та родичі політичних в’язнів розповіли про ідею фотовиставки, злочини російських окупантів проти активної частини громадськості в окупованому Криму, становище зі свободою слова на півострові та з якими викликами зіштовхуються політичні в’язні та їхні родини сьогодні.
Наразі Крим вже 10 років знаходиться під російською окупацією, і за цей час російська окупаційна влада майже повністю знищила свободу слова і незалежну журналістику на півострові, через що велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще у 2014 році, а багато журналістів покинули територію півострову. Ці події сприяли виникненню у Криму громадянських журналістів, які щодня ризикують аби висвітлювати всі ті злочини РФ, що відбуваються в окупації.
«Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» складається із 48 фотографій із підписами, де зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища за сфабрикованими кримінальними справами. Одеса — це перше місто нашого регіонального туру, і виставка буде представлена ще у чотирьох містах України, також паралельно ми проводимо акцію підтримки політичних в’язнів «Листи до вільного Криму», до якої можуть долучитися всі охочі на місці проведення виставки. Сама виставка та правозахисні заходи приурочені до 10 років російської окупації Криму, щоб підбити підсумки та окреслити всі ті злочини, які чинить російська федерація на окупованій нею території, зокрема розповідати про знищення свободи слова, незаконні переслідування, ув’язнення журналістів, становище політичних в’язнів та їхніх сімей», — зазначила Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.
Громадянські журналісти часто зазнають переслідувань з боку російських силових структур в окупованому Криму. Здебільшого громадянські журналісти — це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, більшість яких заради своєї безпеки вимушені працювати анонімно. За ці 10 років окупації багатьох журналістів було незаконно ув’язнено. Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст «Радіо Свобода» Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. І оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того, аби затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати у диверсіях чи тероризмі.
«Працювати всередині півострова, будучи незалежною репортеркою, було просто небезпечно. Я і інші колеги і колежанки, які працювали в Криму протягом цих років, не могли фізично встигнути охопити весь обсяг інформації. Обшуки в Криму відбувалися буквально щотижня. В моїй практиці були дні, коли протягом дня я могла відвідувати 3—4 судові засідання по кримських політв’язнях. І тоді з’явилися вони: люди з телефонами. Люди, які до цього жили своїм звичним життям, лікарі, бізнесмени, контентмейкери, будівельники, електрики, викладачі дитячих центрів. Кримські татари почали вкотре чинити опір в той мирний спосіб, який їм був доступний в окупації. Вони почали виконувати функцію журналістів, висвітлюючи буквально кожен суд, кожне затримання. Крім списку політичних в’язнів, є окремий список ув’язнених кримських журналістів. Більшість з них — це громадянські журналісти ініціативи «Кримська солідарність». Серед них є і мій колега Владислав Єсипенко, журналіст українського бюро «Радіо Свобода», якого співробітники ФСБ два дні катували струмом в підвалі, примушуючи підписати свідчення проти себе. Загалом в цьому списку 17 моїх колег, станом на зараз», — розповіла про свій досвід роботи у Криму кримська журналістка Олександра Єфименко.
За 10 років окупації півострову незаконних переслідувань зазнали щонайменше 21 журналіст. Протягом 2022–2023 років Центром прав людини ZMINA було зафіксовано 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження, що створює досить великі ризики для їхньої діяльності.
Ситуація з правами людини загалом лише погіршується, і зокрема значне поглиблення цієї прірви сталося після 24 лютого 2022 року. Громадяни України, які проживають в окупованому Криму, не могли бачити всі ті російські звірства, які вчинялись на материковій частині України з їхніми близькими, друзями, знайомими, і тому місцеві жителі все активніше почали показувати свою волю до спротиву навіть попри на той момент вже 8 років залякувань, незаконних обшуків, арештів, викрадень.
«Для нас надзвичайно цінним є те, що ці акти спротиву робить дуже широке коло кримчан, це не є ті люди, які займались правозахистом або громадянською журналістикою в попередні роки. В березні 2022 року росіяни ввели в адміністративний кодекс покарання за так звану дискредитацію збройних сил рф. За даними Представництва зараз налічується 913 випадків порушення адмінсправ проти жителів окупованого Криму. Майже половина з цих справ порушена проти жінок. Це дуже різні вияви спротиву, починаючи від антивоєнних листівок і закінчуючи українськими піснями на весіллях, за які потім штрафують. Також важливим моментом є виникнення щонайменше чотирьох рухів спротиву на окупованих територіях: «Жовта Стрічка», «Зла Мавка», «Кримські бойові чайки», «Атеш», — зазначила Анна Ситнікова, головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва президента України в АР Крим.
За даними Представництва президента на сьогодні налічується 218 осіб, які були незаконно ув’язнені в окупованому Криму, 133 з яких — кримські татари, і більшість була переміщена до колоній і в’язниць на територію Росії. Як бачимо зі статистики про політв’язнів, левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників кримськотатарського народу. Це пов’язано з тим, що кримські татари завжди підтримували та підтримують українську державу та дуже активно про це говорять. Крим — це місце формування цього корінного народу, їхня колиска. Їх стільки разів російська влада в різних формах (імперській, радянській, федеративній) намагалась знищити, згноїти в тюрмах, що ці люди готові активно відстоювати своє право на спокій та мир для своєї землі.
Російські силовики досить часто проводять масові обшуки у будинках та безпідставно затримують кримських татар. 5 березня цього року окупанти викрали, безпідставно звинуватили у тероризмі та ув’язнили кримського татарина Алі Мамутова, про що повідомляє його рідний брат, голова ГО «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутов. В окупаційної влади це найпоширеніша практика — затримувати кримських татар і потім судити нібито за тероризм чи екстремізм, хоча насправді ці люди не вчиняли жодних злочинів. Більшість політв’язнів зіштовхуються у місцях несвободи із жахливими умовами утримання, можуть бути піддані катуванням, їх поміщають до штрафних ізоляторів, їм відмовляють у наданні медичної допомоги, забороняють спілкуватися із родинами, депортують з Криму до колоній на території російської федерації. Такі дії окупаційної влади РФ є злочинними по відношенню до громадян України у контексті захисту прав людини та дотримання норм міжнародного гуманітарного права.
За словами координатора регіонального туру Руслана Коломєйцева, Одеса — перше місто з п’яти обласних центрів, де експонується фотовиставка. Організатор фотовиставки — Центр прав людини ZMINA за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Дар’я АЛЄКСЄЄВА