|
Після надуспішного проведення Антитерористичної операції у Маріуполі, якою керував лідер Радикальної партії, головний командир батальйону «Україна» Олег Ляшко, стало зрозуміло, що українці можуть перемагати. Якщо справді того хочуть, якщо вірять у свої сили, якщо готуються належним чином. Сьогодні Донбас — наші українські Донеччина та Луганщина — сповнені гарячих точок. У нас є загроза втратити свої землі. Але Ляшко пропонує план дій, щоб зберегти континентальну Україну єдиною і звільнити її від окупантів.
За останніми даними наших спецслужб, у районі Сніжного, Тореза, Д’яково, Дмитрівки, Бірюково, Ровеньків, Свердловська зосереджено до 10 тисяч бойовиків, озброєних найсучаснішою російською технікою. Частина з них російські найманці, частина — місцеві зрадники.
За даними розвідки, Росія відновила концентрацію військ і техніки (танки, БТР, артсистеми, літаки) на кордонах України з Харківською, Донецькою і Луганською областями. У Ростовській області сформовано «миротворчий» військовий контингент, який, припускають, може висунутися для допомоги терористам на Донеччині. У Білгородській області спостерігається концентрація переодягнених у цивільне російських військових, а також членів добровільних воєнізованих формувань. Треба зважати також на те, що з Донеччини на Харківщину йде зараз чималий потік біженців, серед яких є і терористи. Не виключено, що усі ці люди ближчим часом будуть задіяні у спецоперації по дестабілізації ситуації на Харківщині.
Олег Ляшко впевнений: «Незважаючи на заяви Путіна і російського МЗС про прагнення до відновлення миру на Донбасі, наш північний сусід, за прикладом Гітлера, говорить одне, а робить протилежне, не припиняючи спроб підірвати Україну зсередини».
На думку Ляшка, треба робити наступне:
1. Не відмовляючись від налагодження переговорного процесу з окупантом, слід пам’ятати, що з нами рахуватимуться тільки тоді, коли ми будемо сильними. Тому в жодному випадку не припиняти антитерористичну операцію, на чому наполягає Москва. Для її ефективного проведення запровадити військовий стан. Докласти всіх зусиль для реального закриття кордону з Росією, звідки нам експортують терористичну заразу. Жорстко вибивати терористів із захоплених ними наших населених пунктів, незважаючи на їхні воплі і соплі та іншу пропагандистську мішуру.
2. Радикально «вичистити» усю міліцію на Донбасі від тих, хто зрадив присязі і злигався з терористами. Позбавити зрадників пенсій, зарплат і пільг. Сформувати докорінно нову міліцію з учасників АТО. Невідкладно змінити главу МВС Авакова, який виявився слабким для цієї ролі. Радикального реформування і посилення потребує увесь силовий блок. На генеральські посади треба ставити капітанів і майорів, які реально воюватимуть. Більшість генералів не здатні до боротьби, у них мізки зайняті лише тим, як украсти на війні.
3. Шкідливими є будь-які розмови про децентралізацію влади в Україні. Дострокові вибори місцевих органів влади на Донбасі, які ініціює Президент, у нинішніх умовах призведуть лише до того, що до влади вже легітимно прийдуть сьогоднішні лідери терористів і сепаратистів. Наслідки цього не усвідомлюють тільки обмежені люди. Тому Україна має залишатися унітарною державою з сильним центром.
4. Щодо переговорів із терористами. Треба розуміти, що ми є свідками кримінально-олігархічного бунту мафії на чолі з Януковичем, яка втратила владу внаслідок революції гідності на Майдані. Сепаратизм — це лише ширма для цього кримінального бунту. У цьому заколоті донецька мафія взяла собі в спільники Росію, зрадивши Україну. Більшість із місцевих мешканців, хто сьогодні взяв зброю — це наркомани, алкаші, кримінальні елементи. Вони воюють за дозу наркоти і 200 гривень. Тому з ними не переговори треба вести, а жорстко загнати в стійло, звільнивши Донбас від влади криміналу. Для прикладу, у Маріуполі люди дякували Ляшку і його побратимам за зачистку від диверсантів та їх посібників. Так само не можна вести жодних переговорів з лідерами донецької мафії, які хочуть отримати індульгенцію на подальше панування на Донбасі. Якщо влада з ними спробує домовитися — це означатиме остаточну втрату контролю Києва над Донбасом.
Необхідно також припинити будь-які розмови і дії, спрямовані на розширення статусу російської мови на Донбасі. Їй тут і так нічого не загрожує. Ми через це і втратили Крим і маємо головний біль на Донбасі, бо всі українські влади за 23 роки Незалежності дозволяли тут культивування зневаги до всього українського — до мови, символіки, культури, до самої Української держави.
5. Окреме питання — російські ЗМI, які сьогодні є надзвичайно потужними інструментами в інформаційній війні в Україні. Зверніть увагу: терористи найперше захоплюють телевишки і включають трансляцію російських каналів. Це їх потужна зброя, тому наше завдання — вирубити її за будь-яку ціну. Ця пропагандистська зброя потужніша за танки і літаки, і вона має бути знешкоджена в першу чергу. А у нас натомість акредитують російську агентуру під журналістським прикриттям навіть у парламенті.
6. Ми не здолаємо ворога на Донбасі, не вичистивши його з політичної верхівки в Києві. Це повний абзац, коли в парламенті сидить п’ята колона, яка працює на окупанта. Багато хто із так званих народних депутатів України щотижня літають у Москву, де поливають Україну брудом і підтримують дії загарбників. Тому мають бути невідкладно призначені перевибори парламенту, а ті з державних службовців і політиків, які без санкції української влади зустрічаються з окупантами, мають бути притягнені до кримінальної відповідальності за зраду. Парламент, який дозволяє терпіти продажних шкур Симоненка, Єфремова, Калетника, Олійника і їм подібних, не має права на існування. Також зауважте, що більшість народних депутатів України, обраних від Партії регіонів у мажоритарних округах у Криму, на Донеччині і Луганщині, не стали на захист територіальної цілісності України, а чимало з них відверто допомагає терористам і сепаратистам.
Ось такий план Олега Ляшка для Донбасу. Він не претендує на істину в останній інстанції і обіцяє уважно проаналізувати усі пропозиції від громадськості. Але, так чи інакше, від Ляшка ми бачимо реальні дії проти навали терористів на Сході і Півдні. А від інших?
Анна Волощук