|
|
   |
На 67-му році життя помер заслужений художник України Володимир Кабаченко.
За поставою він був подібним до хрестоматійного Тараса Бульби: костюмер вкупі з гримером небагато часу витратили б для досягнення загально уявної схожості. А власне Володимир Петрович як митець працював з козацьким розмахом: в майстерні писав крупномасштабні полотна з композиційними зміщеннями, площинно-кольоровими перетинами, метасемантичними підтекстами зображення.
Кабаченко володів виразно національним хистом, глибинним ясновидінням знакових, сигнальних явищ сьогодення і минулого. Його живопис, як зазначає доктор мистецтвознавства Ольга Тарасенко, є виразником ментальності українства в козацько-селянських традиціях, авторським міфом національної моделі світу. На первісно-умовному кону степу, під зоряно-сонячними небесами, як стоп-кадри магічного калейдоскопу з’являються фігури посполитого люду.
Ці жінки з анімістичними крилами здатні ширяти на запаморочливих висотах, нехтувати земним тяжінням на чудернацьких линвах у міжхмар’ї. І навіть у чоботях і буденній спідниці, з розпростореними косицями і лентами на голові в екстазі злету надихати легкоатлетку Магучіх здобути дюжину чемпіонських звань і перевершити задавній рекорд світу.
А крицеве чоловіцтво з галереї Кабаченка, що самотінно, що удвох-утрьох, що у запальному танці гуртом, всі як один зійшли з полотен — хто з 2014-го, а хто після лютого 2022-го — і рушили зупиняти русню. Бити в небі і на землі, на морі, в Криму, у ближніх і дальніх тилах ерефії. Бо вони козацького, січового гарту, майданних вишколів, упівської самопожертви. Неважко уявити, що на післяпереможних виставках, в оновлених музейних експозиціях енергетична потужність творів Володимира Петровича Кабаченка, як ланцюгове кільце вічності, з’єднається з життєствердною епікою баталістики нашої вирішальної визвольної війни з рашизмом. Неспроста ж художник одному з полотен дав крилату назву: «При слові «Амінь!» — стріляй!».
Володимир Кабаченко видав три збірки поезій, є автором низки мистецтвознавчих статей, книжки інтерв’ю з художниками Одеси і Миколаєва з авторською передмовою «Мистецтво козацького степу». Його полотна були представлені на багатьох загальноукраїнських і зарубіжних виставках, входять до колекції самих відомих музеїв.
Член Національної спілки художників України, Національної асоціації митців, Національної спілки художників. Лауреат міжнародної премії «Камеон» (1997 р.), виставки сучасного мистецтва «Салон Молдови», муніципальних премій ім. К. К. Костанді та І. Я. Франка.
У 2000 році відзначений званням лауреата конкурсу пам’яті Б. Ф. Дерев’янка «Люди справи».
Анатолій ГЛУЩАК