У минулому номері газети ми розповіли про непростий перебіг чергової сесії міськради, зокрема про емоційне і довге обговорення проєктів рішень, що стосувались дитячих поліклінік, які підпадають під оптимізацію.

У підсумку прийняті рішення про приєднання: дитячої міської поліклініки № 1 — до Центру первинної медико-санітарної допомоги № 18; дитячої міської поліклініки № 2 — до Центру первинної медико-санітарної допомоги № 5; дитячих міських поліклінік № 3 та № 4 — до Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2; дитячої міської поліклініки № 6 — до Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3; дитячого консультативно-діагностичного Центру імені академіка Б.Я. Резніка — до Центру первинної медико-санітарної допомоги № 4.

Питання приєднання дитячих міських поліклінік № 5 та № 7 до Центру первинної медико-санітарної допомоги № 16 відкладено до наступної сесії.

Резонансні і наразі не дуже популярні рішення ми попросили прокоментувати очільницю департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради Олену Колоденко, поставивши кілька запитань, що звучать найчастіше.

— Коротка післямова до сесії: якщо мова про затверджену державну програму реформування, чому так важливо, щоб названі рішення ухвалили місцеві депутати?

— Рішення про розвиток медичних закладів приймає власник — Одеська міська рада. Якби депутати не проголосували за ці рішення, все лишилося б як раніше.

— Тобто всупереч державній політиці з цього приводу. Це нормально?

— Звичайно, ні. З кожним роком вимоги Національної служби здоров’я України стають жорсткішими — це певні умови щодо кількості і якості послуг, переліку обладнання, кваліфікації фахівців. Якщо заклад не відповідає вимогам НСЗУ, пакет послуг можуть не надати, або розірвати раніше наданий. У нас є чотири кластерні лікарні, якщо до 2027 року вони не будуть відповідати всім вимогам кластерності, можемо втратити значну частину фінансування. А це означає втрату додаткового коефіцієнту, за яким ці закладі отримують кошти, фінансування, звичайно, зменшиться. Будемо йти всупереч державній політиці — будемо програвати. Мені доводилося чути: в державній стратегії не зазначено, що дитячі поліклініки мають бути приєднані до ЦПМСД. Але в стратегії сказано про розвиток первинної медико-санітарної допомоги — вона має буди доступною, якісною і безперервною. Саме безперервність забезпечити важко — коли дитині виповнюється 18 років, декларація з педіатром автоматично розривається, переукладати нову, з сімейним лікарем, як правило, не квапляться близько 25 процентів пацієнтів — не було часу, не подумали, відклали. Після об’єднання усі верифіковані декларації пацієнтів будуть переведені до закладів-правонаступників в електронній медичній системі за спрощеною процедурою, тобто без втрати декларацій.

— Чи означає приєднання втрату звичних будівель дитячих поліклінік?

— Дитячі заклади продовжать надавати медичну допомогу в якості структурних підрозділів ЦПМСД в тих самих приміщеннях за наявними адресами.

— Чи збережуться звичні кабінети?

— Обов’язково. Більше того, плануємо розширення мережі, відкриття нових амбулаторій там, де їх не вистачає. Наприклад, в нових житлових мікрорайонах.

— Дитячі поліклініки надавали не лише первинну (педіатри), а й вторинну допомогу (ЛОР, хірург, офтальмолог). Чи не втратять заклади фінансування НСЗУ на ці послуги? Чи збережуться ці кабінети? Чи не зміняться правила запису до «вузьких» спеціалістів?

— Наше завдання — щоб кількість місць надання медичних послуг не зменшувалась, а, навпаки, збільшувалась. Тому всі кабінети педіатрів, всі посади лікарів і медичних сестер будуть збережені. Щодо правил запису: плануємо створити колцентр — єдиний на весь новостворений заклад, і це буде зручніше, особливо у терміновій ситуації. Пакети НСЗУ втрачені не будуть — ми спілкуємось з Національною службою здоров’я і там запевнили, що допоможуть.

— Йдеться лише про скорочення адміністративного персоналу…

— Розумію, занепокоєння викликає саме тема скорочення. Кадровий потенціал буде збережений. Можливо, один з п’яти заступників директора закладу буде працювати педіатром, а хтось з бухгалтерів працюватиме за фахом в новоствореній структурі — ми не скорочуємо, а пропонуємо замінити одну посаду іншою. Головне — не втрачаємо спеціаліста.

— Можете назвати цифру економії ресурсів завдяки приєднанню?

— Приблизно 300 млн. грн. в цілому. Це ресурс, який можна спрямувати на поліпшення якості медичної допомоги, підвищення зарплат медикам.

— Цікаво, як виглядають такі ж процеси в інших регіонах?

— Дитячих поліклінік в більшості регіонів вже давно не має. З початку реформи 2018 року дитяче і доросле населення отримує медичні послуги в центрах первинної медико-санітарної допомоги. Одеса відстає… Зараз найбільше хвилює ризик «розмивання» спеціалізованої дитячої допомоги всередині дорослих центрів. Зазначу, в існуванні дитячої поліклініки як структурного підрозділу одного великого центру, який надає допомогу всій сім’ї, більше сенсу. Звикли поколіннями приходити в приміщення дитячої поліклініки — хай так і буде, руйнувати не станемо, якщо так зручно. Але згодом сімейних лікарів ставатиме все більше, фаховість їх весь час підвищуватиметься, і люди зрозуміють переваги отримання допомоги, зосередженої в одному місті.

— Окреме питання про Центр імені Резніка. Чи збережеться його унікальність після приєднання?

— Зробимо для цього все можливе. Центр працює в історичній будівлі, яку зобов’язані зберегти, і фахівці там працюють високого рівня. Вони заслуговують на більш гідні умови праці, вищу зарплатню. Центр буде структурним підрозділом ЦПМСД № 4, збереже свою назву. Є ще певні ідеї щодо Центру імені  Резніка, але про це — згодом…

— Є хвилювання відносно дитячої поліклініки Compas — чи не розчиниться в новій структурі ця креативна, кваліфікована команда?

— Я дуже хочу, щоб і ця класна команда рухалася далі та своєю енергією заряджала інших. Ми не прагнемо руйнувати, лише зберігати і покращувати.

Дора ДУКОВА.