За гуманизм, за демократию, за гражданское и национальное согласие!
Общественно-политическая газета
Газета «Вечерняя Одесса»
RSS

Одесса: годы и судьбы

Хвилі життя професора Стратонова

№49—50 (11393—11394) // 20 июня 2024 г.
Хвилі життя професора Стратонова

Сімнадцятого квітня виповнилося 155 років талановитому астрофізику Всеволоду Вікторовичу Стратонову, якого в жовтні 1922 року було вислано рішенням більшовицького уряду радянської Росії разом з багатьма відомими вченими на «філософському пароплаві».

Життя ученого тісно пов’язане з Одесою, в якій він народився, закінчив університет і неодноразово відвідував у різних справах. Його прізвище було надовго заборонене в радянській історії і науці, лише в часи перебудови почали з’являтися перші згадки про ученого та його наукові праці.

Всеволод Стратонов народився в Одесі 17 квітня (за григоріанським календарем) 1869 року, він був другим сином у сім’ї директора Одеської Рішельєвської гімназії Віктора Ісаєвича Стратонова. Місце народження — службова квартира батька в будівлі гімназії на розі вулиць Торгової та Садової. Дитинство і юність він провів у Катеринодарі (тепер — Краснодар), куди сім’я переїхала в 1871 році (тоді батько отримав посаду прокурора Катеринодарського окружного суду.) Закінчивши 1887 р. із золотою медаллю Кубанську військову гімназію, юнак вступає до Новоросійського (Одеського) університету на природниче відділення фізико-математичного факультету.

Під час навчання на третьому курсі Всеволод брав активну участь у студентських протестах, залишитися в університеті допомогли клопотання професора О.К. Кононовича. Він читав лекції і вів практичні заняття з астрономії і геодезії.

Окрім звичайних навчальних занять, деякі зі студентів приділяли час для особливих робіт, оскільки щороку всі університетські факультети пропонували студентам теми для здобуття нагород медалями. Одну з таких наукових праць виконав Всеволод Стратонов за темою «Пасажний інструмент та його застосування до визначення географічних координат». У травні 1891 року за цю роботу Всеволод отримав золоту медаль, а в 1892 році він склав випускні іспити з дипломом першого ступеня. Але роботи в рідному університеті молодому фахівцю не запропонували, то ж Всеволод Вікторович майже через рік почав працювати в Пулковській обсерваторії під керівництвом академіка Ф.О. Бредіхіна. Через два роки Федір Олександрович запропонував кандидатуру В.В. Стратонова на посаду астрофізика Ташкентської обсерваторії.

Приступивши до виконання обов’язків, Стратонов зміг визначити, що кожен широтний пояс Сонця має власну швидкість обертання. Витримка знімків, які він робив, часом сягала 30 годин. Все це вплинуло на зір вченого і невдовзі йому довелося залишити роботу астронома-спостерігача. Але він встиг зробити більше 400 фотографій зоряного неба, Чумацького шляху, зоряних скупчень і туманностей, змінних зірок та інших об’єктів.

Наприкінці 1904 року В.В. Стратонов залишає Ташкентську обсерваторію і майже через рік отримує посаду помічника начальника військово-народної канцелярії намісника на Кавказі І.І. Воронцова-Дашкова. Влітку 1905 р. він із сім’єю переїжджає у Тифліс. Тут Стратонов працює до 1912 р., виконуючи різноманітні доручення, серед яких були розбір апеляцій у цивільних справах, адміністративні ревізії різних районів Кавказу тощо.

Згодом, після тривалих поневірянь йому вдалося влаштуватися контролером Державного банку. В січні 1917 р. В.В. Стратонов отримав місце керуючого Ржевським відділенням Державного банку. Але після жовтневого перевороту йому довелося подати у відставку. Втративши місце, Стратонов переїхав до Москви, де намагався поновити академічні зв’язки.

У 1918 році він призначений вченим консультантом наукового відділу Наркомпросу. В 1919 р. — професором Московського та Туркестанського університетів, а в жовтні 1920 р. його обирають деканом фізико-математичного факультету МДУ. В 1920-му та 1922 роках професор Стратонов двічі приїздив до Одеси, в 1920 році в пошуках доньки Людмили, а в 1922 році по наукових та сімейних справах.

Наприкінці 1921 року Всеволод Вікторович очолив спротив професорів фізико-математичного факультету проти втручання влади в справи університету, який переріс в страйк. В серпні 1922 року В.В. Стратонова було заарештовано, а в вересні вислано рішенням більшовицького уряду разом з багатьма відомими вченими на «філософському пароплаві».

В Берліні Стратонов увійшов до складу оргкомітету по створенню Берлінського Російського наукового інституту і став членом вченої ради. Вже до літа родина Стратонових переїхали до Чехословаччини, влаштовуючись на кілька років у Збраславі, за 12 кілометрів від Праги. Після смерті доньки Тамари в 1925 році родина переїхала до Праги, де Всеволод Вікторович організував емігрантський культурний гурток, виступав з науково-популярними лекціями в Празькому Російському народному університеті та його відділеннях в Чехословаччині, в тому числі й у Мукачевому та Ужгороді. Виїздив з лекціями до Прибалтійських республік.

В Празі він видав декілька науково-популярних книг по астрономії на чеській мові, які користувались шаленим попитом. Але ролі популяризатора науки Всеволоду Вікторовичу було замало, влітку 1929 року за його ініціативи було створено Чесько-російське товариство взаємного кредиту, головою правління якого одноголосно обрали Стратонова, як колишнього керуючого відділенням Державного банку. Наступні три роки товариство приносило деякі прибутки акціонерам, але в 1933 році через світову економічну кризу товариство, завдяки скороченню витрат, понесло мінімальні збитки. Але наступного року збитки перевищили сотню тисяч чеських крон. Збори акціонерів у жовтні 1934 року переобирають правління товариства, та вже без Всеволода Вікторовича. Це була перша крупна невдача, яка підірвала його фізичні і моральні сили.

В 1934 році Стратонова підтримав директор Національного банку Чехословаччини, шанувальник його книг з астрономії Карел Енгліш, який запросив Всеволода Вікторовича «радником». Після отримання чехословацького громадянства він почав читати курс лекцій з астрономії у Чеському вищому технічному училищі в Празі, але до зарахування в штат училища кошти не виплачувались.

Увечері 6 липня 1938 р., перебуваючи у своїй квартирі в Празі, Всеволод Вікторович наклав на себе руки пострілом з револьвера. «Останнім часом, — повідомляли емігрантські газети, — професор В.В. Стратонов страждав на сильний нервовий розлад, і лікарі вважають, що самогубство їм було скоєно в момент чергового нервового нападу». Похорон ученого відбувся 9 липня: відспівування здійснив отець Михайло Васнєцов (син відомого художника, в минулому — астроном, який працював в обсерваторії Новоросійського (Одеського) університету), а тіло покійного проводили в останній шлях вдова та син Олег, а також численні емігранти.

Василь Вельможко. Член Національної спілки краєзнавців України, вчитель фізики та астрономії одеського ліцею № 5



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
10/07/2024
Проведено випробування багатосекційного вагона «Татра» на маршруті №1к — від вулиці Паустовського до Пересипського моста. Як зазначив одеський міський голова Геннадій Труханов, наразі місто має два вагони «Татра», які придбані за кредитною програмою з Європейським інвестбанком. До кінця липня планується отримання ще 6 таких трамваїв...
10/07/2024
Во вторник в Вашингтоне стартовал юбилейный саммит НАТО, который завершится сегодня, 11 июля. Повестка дня включает много вопросов, которые касаются Украины...
10/07/2024
Одеський археологічний музей відкрив двері вперше з початку повномасштабного вторгнення...
10/07/2024
Прогноз погоды в Одессе 12—17 июля
Все новости



Архив номеров
июль 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.031