|
|
   |
Якось Маринка та Петрик гуляли за селом. Сяяло веселе тепле сонечко. Поле було уквiтчане рiзноманiтними квiтами.
Петрик каже:
— Якi гарнi квiти! Я назбираю букет!
А Маринка була старша за брата. Вона йому й каже:
— Нi, не роби цього. Коли буде треба, вони самi прийдуть до тебе.
Петрик послухав сестричку. А сам усе думав: як це квiти до нього прийдуть. Дiти провели в селi все лiто, аж восени повернулися додому, в мiсто.
Трапилось так, що Петрик захворiв. Маринка допомагала мамi його лiкувати.
— Ось, братику, горло будемо лiкувати календулою, кашель лiкуємо квiтами шавлiї. Щоб ти скорiше одужав, будемо пити чай з ромашкою.
Тепер Петрик зрозумiв, як квiти прийшли до нього, та ще й лiкувати його будуть.
Анастасiя ПОЛЯНIЦИНА. 2-Г клас школи № 64
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 |