|
Двадцять п’ятого листопада розпочалася щорiчна всеукраїнська акцiя «16 днiв проти насильства». Продовжиться вона до 10 грудня. Необхiднiсть проведення акцiї пояснюється тим, що останнiм часом у засобах масової iнформацiї дуже часто оприлюднюються факти щодо випадкiв загибелi, вбивств, калiцтва, насильства над дiтьми тощо.
Але, поряд з цим, мало хто намагається зрозумiти простi питання: чому в сучасному розвинутому суспiльствi вiдбуваються такi страшнi речi, чому дитина, яка прийшла у цей свiт для того, щоб нести радiсть, потерпає вiд своїх найрiднiших людей?
Адже суть проблеми в першу чергу полягає у тому, що батьки не завжди розумiють що вони роблять з власними дiтьми, якi методи виховання застосовують до них, i який вiдбиток вони залишать в їх дорослому життi.
У переважнiй кiлькостi випадкiв батьки намагаються бути «розпорядниками» життя власної дитини. I найстрашнiше у цьому те, що найрiднiшi для неї люди, якi покликанi на її захист та повиннi турбуватися про неї.
Адже дитинi, яка за своїми фiзичними, вiковими та психологiчними особливостями не може захистити себе, вiдповiсти на грубе потурання її прав, залишається лише бути жертвою обставин.
У таких випадках, коли батьки не розумiють цього або не хочуть розумiти, саме суспiльство має стати на захист дитини, згуртуватись у подоланнi цього небезпечного прояву в цiлому.
Насильство в сiм’ї — це будь-якi умиснi дiї фiзичного, сексуального, психологiчного чи економiчного спрямування одного члена сiм’ї по вiдношенню до iншого члена сiм’ї, якщо цi дiї порушують конституцiйнi права i свободи члена сiм’ї як людини та громадянина i наносять йому моральну шкоду, шкоду його фiзичному чи психiчному здоров’ю.
Жорстоке поводження з дiтьми i зневага до їх iнтересiв можуть мати рiзнi види i форми. Однак їх наслiдками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку i соцiалiзацiї дитини, нерiдко також загроза її життю. Такi дiї навiть можуть стати причиною смертi.
Основними формами жорстокого поводження є:
Фiзичне насильство в сiм’ї — це навмисне нанесення побоїв, тiлесних ушкоджень одним членом сiм’ї iншому, яке може призвести чи призвело до порушення нормального стану фiзичного чи психiчного здоров’я або навiть до смертi постраждалого, а також до приниження його честi та гiдностi.
Сексуальне насильство в сiм’ї — це примушування до небажаних статевих стосункiв у родинi, а також сексуальнi дiї щодо дитини (розбещення).
Психологiчне насильство в сiм’ї — це насильство, пов’язане з тиском одного члена сiм’ї на психiку iншого через навмиснi словеснi образи або погрози, переслiдування, залякування, якi доводять постраждалого до стану емоцiйної невпевненостi, втрати здатностi захистити себе i можуть заподiяти або заподiяли шкоду психiчному здоров’ю.
Економiчне насильство — умисне позбавлення одним членом сiм’ї iншого члена сiм’ї житла, їжi, одягу та iншого майна чи коштiв, на якi постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смертi, викликати порушення фiзичного чи психiчного здоров’я.
Отже, жертвою домашнього насильства може стати будь-яка дитина: дiвчинка-пiдлiток, що страждає вiд сексуальних переслiдувань свого вiтчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголiчка, дитина, яка живе в антисанiтарних умовах та неналежного харчування, одягу, взуття та догляду тощо.
Особливо хочеться звернутися до батькiв:
Шановнi дорослi! Давайте проявимо турботу та захистимо права нашого майбутнього, бо майбутнє — це дiти! Нехай будуть щасливими родини та лунають веселi дитячi голосочки. Хiба ж так багато потрiбно дитинi для щастя? Замислiться, приймiть дитину такою, якою вона є, допоможiть їй вiдбутися як особистостi. Станьте їй помiчником, другом. Любiть своїх дiтей! Хоча б заради того, щоб вони любили вас.
У разi, якщо ви стали свiдками проявiв жорстокого поводження з дитиною
Якщо ви стали свiдками проявiв жорстокого поводження з дитиною або коли є реальна загроза його вчинення, не залишайтесь осторонь.
Бо саме ви можете стати єдиним мiстком для надання їй захисту та допомоги.
Для цього ви можете звернутися:
— до територiального вiддiлу Головного управлiння Нацiональної полiцiї в Одеськiй областi;
— до територiальної служби у справах дiтей у вашому районi;
— до мiсцевого центру соцiальних служб для сiм’ї, дiтей та молодi.
Будьте впевненi, що будь-яка iнформацiя приватного характеру не буде розголошена фахiвцями.
Можливо, своєчасне втручання фахiвцiв у вирiшення даної проблеми надасть змогу зберегти життя та здоров’я дитини, безпеку та належне пiклування у родинi!
Вікторія ЯКОВЛЄВА. Головний спецiалiст вiддiлу соцiально-правового захисту дiтей служби у справах дiтей Одеської облдержадмiнiстрацiї