|
|
   |
Молилася мовчки, надламаним серцем,
Iз сутiнок тягнучись тiлом до свiтла.
У iнших слова жебонiли джерельцем,
А в нiй на устах захолола молитва.
I думка схолола, безсила, зiв’яла,
Не в змозi сягнути, злетiти над тiлом...
I тiльки душа золотим розквiтала,
Як праведний хрест над поганством вiджилим...
I вiрила щиро: Всесвiтнiй спитає,
Чого вона прагне, iснуючи гiрко...
А янголи тихо над нею лiтали,
I з неба дивилась, всмiхаючись, зiрка...
Лариса Юрченко
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | 31 |