Реформа МСЕК: переваги, міфи і факти

Одеська ОВА нагадує, що з 1 січня 2025 року починає діяти оновлена система оцінювання повсякденного функціонування людини, яка замінить стару, корумповану модель МСЕК.

Що змінюється? Якщо коротко — у минулому: затяжні погодження, непередбачуваність процесів розгляду та можливості корупції. Тепер — прозорий і цифровий маршрут, орієнтований на потреби людини.

Реформа стартує у 2025 році, та буде впроваджуватись поетапно.

Система оновлюватиметься поступово, щоб відпрацювати всі нові механізми й захистити права та інтереси людей.

Дізнаємося більше з інформації Міністерства охорони здоров’я України, яке насамперед спростовує міфи, які вже встигли народитися в інформаційному просторі. Отже:

Міф: «Планується скасування безоплатних оглядів для людей з інвалідністю».

Факт: Законопроєкт про реформу МСЕК не передбачає жодного звуження чи скорочення безоплатних послуг. Індивідуальна програма реабілітації (ІПР) гарантує фінансування послуг за рахунок бюджетних коштів, програм державного соціального страхування або інших джерел. Як і раніше, пацієнти отримуватимуть безоплатну медичну допомогу в межах державної програми медичних гарантій, стверджують у міністерстві.

Міф: «Безоплатні реабілітаційні послуги залишаться лише для дітей, дорослі залишаться без допомоги».

Факт: Законопроєкт зберігає державну підтримку для всіх людей, які потребують реабілітації. Нововведення дозволяють отримувати протези чи інші допоміжні засоби одразу, без необхідності чекати статусу інвалідності. Це наближає допомогу до людини та її потреб.

Міф: «Вилучення Фонду соціального захисту людей з інвалідністю ставить під загрозу доступ до допомоги».

Факт: Законопроєкт розширює можливості фінансування через різні державні програми. Реабілітація вже фінансується через програму медичних гарантій, і ця практика триватиме. Норма про залучення Фонду соціального захисту залишається чинною, але доповнюється можливістю фінансування через інші джерела.

Щодо державної типової програми (ДТП) реабілітації осіб з інвалідністю, передбаченої статтею 16 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю». Гарантований державою перелік послуг, що міститься в ДТП, не є вичерпним: більшість сучасних послуг гарантуються в рамках інших документів такого ж рівня та забезпечуються державою в рамках різних державних програм, зазначають у МОЗ. Також існує велика кількість регіональних програм, які можуть фінансувати отримання додаткових послуг та медичних виробів, які не покриваються державним фінансуванням.

Востаннє ця програма змістовно оновлювалася ще в 2015 році. Але при цьому люди з інвалідністю всі ці 9 років мають змогу отримувати осучаснені послуги, заходи, допоміжні засоби реалізації (ДЗР) та інші пільги в рамках інших гарантованих державою програм.

Законопроєкт покликаний зробити систему реабілітації більш адаптивною до потреб кожної людини. Індивідуальна програма реабілітації перестане обмежуватися лише єдиним документом — вона враховуватиме сучасні потреби пацієнта і доступні послуги в межах різних державних і регіональних програм. Удосконалення процесів допоможе зменшити бюрократичні перепони, забезпечити оперативне реагування на запити громадян, усунути можливі корупційні ризики.

До розробки реформи залучаються представники правозахисних організацій, громадянського суспільства та експертної спільноти.

Міністерство охорони здоров’я України закликає до конструктивного діалогу для впровадження змін, що ставлять людину та її потреби в центр системи. Ця реформа дозволить створити інклюзивне суспільство, де кожна людина з інвалідністю матиме доступ до якісної, сучасної та безперешкодної реабілітації.

У МОЗ назвали 12 переваг майбутньої цифровізованої системи, яка замінить МСЕК, зазначаючи при цьому, що ключову роль в успішній реалізації реформи відіграватиме саме цифровізація, яка дозволить мінімізувати корупційні ризики.

Окрема електронна система буде доступна закладам охорони здоров’я безоплатно. Для входу та використання буде необхідний електронний підпис від юридичної особи. Для людини перевага в тому, що вже не потрібно буде носити справи і стоси довідок із кабінету в кабінет: передача інформації до експертних команд та між сферами охорони здоров’я та соціального захисту відбуватиметься в електронних системах, зручно і прозоро. Протягом 2025 року система буде інтегрована з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ), щоб спростити роботу для лікарів та працювати в рамках знайомих МІС.

Як на 1 січня 2025 року будуть цифровізовані процеси, і які переваги це надасть?

1. Усі етапи оцінювання фіксуватимуться в електронній системі. Система буде записувати усі дії користувачів, допомагати користувачам підказками, класифікаторами та перевірками введеного задля якості даних.
2. Інформація про діяльність команд стане прозорою і буде висвітлюватись на публічних аналітичних панелях (дашбордах) онлайн, тож можна буде легко знайти довідкову інформацію про доступні профілі команд у медичних закладах України, об’єктивно порівняти роботу команд, черги та рішення, обрати заклад, де би людина хотіла пройти оцінювання.
3. Електронна система дозволить зафіксувати справу пацієнта та усі документи для оцінювання. Тобто завжди можна буде побачити, як змінювалась справа і якою була на момент оцінювання, які рішення приймались якими лікарями і хто які документи додавав, зокрема для оскарження чи перевірки обґрунтованості рішень. Це усуває можливість підроблення документів для справи заднім числом. На першому етапі справи складатимуться із заповненої форми та відсканованих документів, а в майбутньому система буде інтегрована з іншими реєстрами для повноти та простоти у використанні.
4. Лікуючий лікар будь-якого закладу (навіть без договору з НСЗУ) за наявності підстав зможе самостійно направляти особу на оцінювання, створивши справу в електронній системі та підписавши її електронним підписом для відправки до закладу, в якому оцінюють справу експертні команди. Отримувати рішення та направлення ЛКК більше не потрібно.
5. Потреба у доопрацюванні справи чи додаткових обстеженнях також буде фіксуватись в системі із зазначенням чітких причин і потреб. Тож, у випадку необґрунтованих звернень щодо справи це буде легко перевірити, а за потреби легко змінити заклад, до якого направлено справу.
6. Інформація про статус справи та результати оцінювання, зокрема чи прийнято справу, час та дата розгляду, витяг з рішенням, буде надходити в електронному вигляді лікуючому лікареві та пацієнту. Лікар бачитиме все в електронній системі, пацієнт отримуватиме інформацію на вказану електронну пошту. За відсутності електронної пошти пацієнт зможе отримати інформацію у свого лікаря, за потреби роздрукувати інформацію чи витяг. Також за відсутності електронної скриньки, пацієнта поінформують поштовим листом на адресу, вказану в направленні.
7. Замість сталих складів медико-соціальних комісій для усіх справ, як це було раніше, тепер під кожну справу буде випадково обиратися експертна команда з усіх доступних команд профілю у цьому закладі. На кожен профіль команд у закладі існуватиме мінімум дві команди з різним складом лікарів та з ротацією. Наприклад, травматологічний профіль матимуть мінімум дві різні команди. Система буде обирати команду за відповідністю діагнозу та профілю, ставити у найближчий доступ час до будь-якої з профільних команд. У майбутньому команда формуватиметься кожен раз під випадок, з огляду на те, які лікарі потрібні відповідно до основного та супутнього діагнозів; лікарі обиратимуться саме тих спеціальностей, які потрібні для компетентного оцінювання кожного окремого пацієнта.
8. Оцінювання можна буде проводити не лише очно у закладі, але й — за виконання певних умов та критеріїв — з виїздом додому, дистанційно, засобами телемедицини чи заочно на основі документів. Електронна система допомагатиме підказками щодо умов та критеріїв. Потреби щодо виїздів чи інформування пацієнтів поштою направлятимуться окремо, у знеособленому вигляді, щоб якісно спланувати процес оцінювання в межах закладу.
9. Пацієнт не знатиме, які саме лікарі і яка саме команда будуть проводити оцінювання його повсякденного функціонування, а лікарі не знатимуть, з яким пацієнтом і коли працюватимуть, до дня самого оцінювання, коли система відкриє їм графік.
10. Для кожної справи система визначатиме головуючого в цьому оцінюванні серед тих лікарів команди, які за своєю спеціальністю можуть бути головуючим відповідно до профілю команди.
11. Під час оцінювання електронна система дозволятиме записати позицію кожного члена команди щодо кожного пункту оцінювання, а також результуюче рішення більшості. Тож, за потреби можна буде проаналізувати, яке обговорення та які позиції були у лікарів експертної команди.
12. Рішення експертних команд після оцінювання будуть підписуватись електронним підписом кожного учасника з відповідним коментарем. Рішення вважатиметься прийнятим після підписання усіма членами команди. Коли прийнято рішення про статус інвалідності, подовження непрацездатності, призначення допоміжних засобів реабілітації, воно передаватиметься в соціальну сферу до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Дар’я АЛЄКСЄЄВА